28.01.2019
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII установлено норматив робочих місць для їх працевлаштування.
Хто саме з роботодавців зобов’язаний виконувати зазначений норматив і в якому розмірі, покажемо на рис. 1.
Рис. 1. Хто виконує/не виконує «інвалідний» норматив
Увага! Обов’язок щодо виконання «інвалідного» нормативу виникає у роботодавця, якщо фактична кількість працівників досягла 8 осіб. Хоча розрахунок самого «інвалідного» нормативу проводиться від середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) за рік (порядок розрахунку регулюється п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.05р. № 286).
Якщо відразу після збільшення кількості працівників до 8 осіб роботодавець організує робоче місце для осіб з інвалідністю, то у нього не буде проблем з невиконанням «інвалідного» нормативу за рік. Якщо ж почекати до кінця року, щоб підрахувати СКШП за рік, — можливі штрафні «сюрпризи».
Працівника з інвалідністю можна зарахувати в рахунок виконання нормативу тільки при одночасному виконанні двох умов.
1. Місце роботи на підприємстві, в установі, організації для нього є основним, тобто з веденням трудової книжки. Зовнішнього сумісника зарахувати в норматив не вийде.
2. Інвалідність має бути документально підтверджена.
Як доказ підійде один з таких документів:
• копія довідки МСЕК про групу і причину інвалідності (форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.12 р. № 577);
• копія пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Зверніть увагу: працівника можна зарахувати у виконання нормативу незалежно від установленої йому групи інвалідності.
Необхідність зареєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів (далі — Фонд) безпосередньо пов’язана з обов’язком подання Звіту про виконання «інвалідного» нормативу.
Механізм реєстрації у відділеннях Фонду визначений Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою КМУ від 31.01.07 р. № 70 (далі — Порядок № 70).
Так, уперше зареєструватися у Фонді доведеться роботодавцям, у яких чисельність працюючих за основним місцем роботи у 2018 році збільшилася до 8 і більше осіб (п. 3 Порядку № 70). Зробити це потрібно у відділенні Фонду за місцем своєї держреєстрації до 1 лютого 2019 року. Тобто в цьому році останній день реєстрації — 31.01.19 р.
Ну а якщо раптом не встигли зареєструватися у Фонді? Переживати не варто. Санкції за порушення строку реєстрації у Фонді законодавством не передбачені.
Тому роботодавці можуть пройти реєстрацію безпосередньо перед поданням Звіту (до 1 березня 2019 року).
Для реєстрації у Фонді будуть потрібні певні документи (див. рис. 2 нижче).
Рис. 2. Документи, необхідні для реєстрації роботодавця у Фонді
Оригінали всіх документів пред’являються під час подання заяви.
Якщо ви надсилаєте заяву поштою, то копії документів слід посвідчити нотаріально (абз. 10 п. 3 Порядку № 70).
Важливо! Якщо установа вже зареєстрована у Фонді, то повторну реєстрацію проходити не потрібно.
А якщо у 2017 році роботодавець реєструвався у Фонді і подавав Звіт, а у 2018 році СКШП становила 7 осіб або менше? У цьому випадку Звіт за 2018 рік подавати не потрібно, але про ситуацію, що склалася, слід повідомити Фонд. Таке повідомлення складають письмово в довільній формі (лист Фонду від 27.04.16 р. № 1/6-300102-01).
Про порядок заповнення та подання самого Звіту читайте в наступному номері.