18.03.2019
Податківці стверджують: якщо платник податків не склав податкову накладну (ПН), то вони застосують штраф згідно з абзацом першим п. 1201.2 ПКУ. Якщо ПН не буде зареєстрована через 10 днів після отримання податкового повідомлення-рішення (ППР) — також застосують штраф згідно з абзацом другим п. 1201.2 ПКУ. При подальшій реєстрації цієї ПН — ще й застосують штраф згідно з п. 1201.1 ПКУ.
Якщо при перевірці фіскали виявили незареєстровану ПН, то з першим із згадуваних вище штрафів не погодитися важко. Факт нереєстрації в наявності, отже, застосування штрафу у розмірі 50 % від суми ПДВ (назвемо його «перші 50 %») не викликає запитань.
Крім того, податківці зобов’язують зареєструвати цю ПН протягом 10 календарних днів. І ось тут розпочинається найцікавіше. У ПКУ сказано: якщо платник податків виконує цю вимогу, то ні штраф з абзацу другого того ж п. 1201.2 ПКУ («другі 50 %»), ні штраф за п. 1201.1 ПКУ (залежно від днів прострочення «10/20/30 % і т. д.») не застосовуються. Підкреслюємо — саме так сказано в ПКУ.
Податківці ж роблять зворотний висновок: якщо протягом 10 днів ПН так і не буде зареєстрована, то вони застосують штраф «другі 50 %», а при майбутній реєстрації — третій штраф. Відчуваєте маніпуляцію? У ПКУ мова про реєстрацію ПН у відведені 10 днів, а фіскали на підставі цієї норми роблять викривлений висновок — про наслідки реєстрації після закінчення цього строку. Але ж це — зовсім інша ситуація!
Давайте звернемося до основ застосування штрафів. Згідно з п. 116.2 ПКУ за одне податкове правопорушення контролери можуть застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу). Вважаємо, що по своїй суті несвоєчасна реєстрація і нереєстрація ПН є двома сторонами одного й того ж податкового правопорушення, які формально рознесені в ПКУ за різними пунктами (1201.1 і 1201.2). Не можна одночасно застосовувати обидва ці штрафи*.
* Як аналогію можна навести стару ситуацію зі штрафом за нероздрукування і незберігання Z-звіту. Верховний Суд вважає, що застосовується тільки один штраф.
Цей висновок підтверджується самим п. 1201.1, в останньому абзаці якого сказано, що при реєстрації ПН до початку перевірки п. 1201.2 не застосовується. Цю норму можна назвати тавтологією, оскільки і без неї зрозуміло, що штраф «перші 50 %» при самостійній реєстрації застосовувати не можна.
Такий же характер носить і згадка в останньому абзаці п. 1201.2 про незастосування п. 1201.1 у разі реєстрації ПН до закінчення 10-денного строку. І без нього зрозуміло, що цей штраф застосувати не можливо (хоч реєструємо ПН у відведений строк, хоч після).
Інакше кажучи, ця згадка — усього лише підтвердження загального принципу, закладеного в п. 116.2 ПКУ. Тому вважаємо, що висновок податківців некоректний. У ПКУ не сказано (та й не може бути сказано), що при реєстрації ПН до спливу відведених 10 днів потрібно застосовувати ще й штраф згідно з п. 1201.1 ПКУ.
Більше того, висновок фіскалів виглядає нелогічно.
Судіть самі, якщо минули відведені 10 днів, то до платника податків буде застосований штраф «другі 50 %».
Але навіщо йому після цього взагалі реєструвати ПН? Щоб заплатити ще один штраф, тепер уже у розмірі «10/20/30 % і т. д.»?! Єдиним спонуканням зареєструвати ПН може бути хіба що договірна відповідальність перед контрагентом. Навряд чи в цьому полягав задум законодавця.
Зрозуміло, порушене питання дискусійне. Ми виклали свій погляд. Ну а як вирішиться це питання, покаже судова практика.