04.03.2019
Зауважимо, що в листі, що коментується, йдеться про включення юрособою-орендарем у витрати вартості оренди транспортних засобів, нарахованої орендодавцю-фізичній особі підприємцеві (ФОП) згідно з нотаріально не посвідченим договором та — про можливість включення до податкового кредиту (ПК) сум ПДВ за такою орендою. Фіскали дійшли висновків:
1) ПКУ не вимагає коригування фінрезультату на суму витрат з оренди транспортних засобів;
2) ПН, складена на таку оренду і зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), є для покупця підставою для відображення ПК.
Очевидно, лояльність фіскалів і те, що на їх відповідь зовсім не вплинув факт відсутності нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, зумовлена тим, що, хоча орендодавцем і була фізична особа, вона в договорі оренди виступала саме як суб’єкт підприємництва (ФОП).
Нагадаємо, що ч. 2 ст. 799 ЦКУ вимагає нотаріального посвідчення договору найму (оренди) транспортного засобу «за участю фізичної особи». А оскільки ФОП теж є фізичною особою, то податківці під час перевірок досі іноді «наїжджають», якщо договір оренди авто «за участю» ФОП не було нотаріально посвідчено (мовляв, це — обов’язково, оскільки на ФОП транспортні засоби не реєструються, а тільки — на звичайну фізичну особу*).
* Це геть «лівий» аргумент, бо фізична особа може використовувати у своїй підприємницькій діяльності будь-яке своє майно, у тому числі й для передачі його в оренду від імені ФОП.
Але тут суди давно вже стали на захист платників податків, вибивши ґрунт з-під ніг податківців (див. постанову ВГСУ від 15.03.11 р. № 03/2073, а також рішення ВСУ від 18.12.12 р. у справі № 14/5025/1982/11). У них судді дійшли висновку: якщо договір оренди укладено між юрособою та ФОП (або між двома ФОП), тобто між суб’єктами підприємництва, то він не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Частина 2 ст. 799 ЦКУ тут не застосовується.
Відтак було безліч підтверджень цієї судової позиції (див., наприклад, постанову ВГСУ від 02.08.17 р. № 911/2761/16 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68108519; ухвалу ВАСУ від 04.04.17 р. у справі № К/800/26479/16 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65967866; п. 1 інформаційного листа ВГСУ від 22.01.13 р. № 01-06/85/2013 та п.п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11).
Проте якщо другою стороною договору оренди авто є звичайна фізична особа, то доведеться звернутися до нотаріуса. Адже в разі недотримання нотаріальної форми договору фіскали можуть визнати його нікчемним навіть без рішення суду і з усіма можливими негативними наслідками…
Для довідки: витрати на нотаріальне посвідчення такого договору складаються з 1 % держмита (приватний нотаріус зазвичай у такому ж розмірі бере плату за нотаріальні дії), яка розраховується від усієї суми орендних платежів за договором (але не більше ніж за 3 роки) плюс плата за нотаріальне оформлення договору (від 1000 грн. і вище).
Але якщо хочете заощадити, орендуючи автомобіль у звичайної фізособи, то краще оформити договір позички (безоплатного користування) на автомобіль власника.
І якщо договір оренди автомобіля у фізичної особи точно підлягає нотаріальному посвідченню й суди тут фіскалів підтримують (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43533285), то на користь непосвідчення договору позички авто див., наприклад, ухвалу Вінницького апеляційного адмінсуду від 07.04.15 р. у справі № 822/59/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43566643) та ухвалу ВАСУ від 28.04.15 р. № К/800/19347/15 у цій же справі, де наведено низку переконливих аргументів.
Але навіть у цьому випадку будьте готові до спорів із фіскалами та не забувайте про відображення доходів від безоплатного користування…