Мова укладання зовнішньоекономічних договорів

— Англійська — ще півбіди.
Але ж деякі
російською приносять!

Мова укладання зовнішньоекономічних договорів

Лист Міністерства юстиції України
від 22.03.2012 р. № 2-12-8.2*

Відповідно до звернення народного депутата України <...> Міністерством юстиції розглянуто Ваш лист <...> щодо надання роз’яснення законодавства відносно мови укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) та повідомляється.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (кон­тракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Крім того, статтею 382 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

В свою чергу, статтею 77 Митного кодексу України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зов­нішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою, яка є поширеною у світі. Якщо оригінали таких документів складені іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову за власний рахунок.

Перший заступник Міністра І. Ємельянова

Від редакції

Мін’юст написав у най кращих бюрократичних традиціях: прямої відповіді на поставлене запитан­ня він так і не надав, проте закликав читати Закон «Про міжнародне приватне право» та інші закони.

Щодо цього більш проінформованим виявилося Мінекономіки, яке у листі від 11.10.2011 р. № 4203-24/438 («Бухгалтер» № 47’2011, с. 35) послалося на ст. 24 Закону «Про мови в Українській РСР».

У зазначеній статті передбачено, що мовами двосторонніх міжнародних договорів України, а також угод громадських органів, підприємств, установ і організацій України із громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями інших держав є українська мова та мова іншої сторони договору або угоди.

Тому якщо зовнішньоекономічний договір укладається однією — іноземною — мовою, то такий договір доведеться перекладати на українську мову та посвідчувати його нотаріально.

Задля уникнення таких витрат, доцільно складати договір одразу двома мовами — українською та іноземною.

 

* Наводимо запитання, відповіддю на які є цей лист:

«1. Чи справді українські суб’єкти господарювання зобов’язані складати зовнішньоекономічний договір саме двома мовами (українською та мовою, прийнятною для іншої сторони)?

2. Якими є негативні правові наслідки складання зовнішньоекономічного договору однією мовою (наприклад, тільки англійською, яка є загальноприйнятною у міжнародному обігу документів)?

3. Які саме норми законодавства України будуть порушені у разі складання зовнішньоекономічного договору тільки однією мовою — англійською?».— Ред.