Розпочнемо з того, що для госпрозрахункових установ верхня межа добових на законодавчому рівні не визначена. Встановлюй скільки душі завгодно! Але давши таку свободу щодо суми добових, законодавець визначив у п.п. 170.9.1 ПКУ їх неоподатковуваний розмір.
Важливо! Як правило, у документі, що встановлює розмір добових витрат, зазначена «чиста» сума добових, яку слід виплатити працівникові на руки. У цьому випадку базу обкладення ПДФО визначайте з урахуванням «натурального» коефіцієнта, встановленого п. 164.5 ПКУ.
Також не забудьте утримати військовий збір (далі — ВЗ). До бази обкладення ВЗ «понаднеоподатковувані» добові потраплять у сумі, нарахованій у бухобліку. Розраховувати та накручувати зверху ВЗ-коефіцієнт не потрібно. Це не передбачено ПКУ.
У розділі ІІ форми № 1ДФ такий дохід відображайте у загальній сумі доходів, що обкладаються ВЗ.
На жаль, ПКУ не дає відповіді на запитання: в які строки утримувати та перераховувати ПДФО та ВЗ до бюджету із суми «понаднеоподатковуваних» добових? На нашу думку, при видачі авансу на відрядження утримувати ПДФО та ВЗ із суми таких добових не треба. Адже сума авансу у момент видачі не є доходом працівника.
Достовірно відомою сума витрат працівника на відрядження (у тому числі й добових) стає після затвердження авансового звіту. Відповідно, і сума доходу працівника у вигляді «понаднеоподатковуваних» добових стане відомою в день затвердження звіту. Тому найбезпечніше для роботодавця утримати та перерахувати до бюджету ПДФО з оподатковуваної суми добових саме цього дня.
А якщо аванс на відрядження працівнику не видавався? Тоді ПДФО та ВЗ:
— справляйте в день затвердження звіту;
— перераховуйте до бюджету в момент погашення кредиторської заборгованості перед працівником за звітом ( п.п. 168.1.2 ПКУ), але не пізніше 30-го числа місяця, наступного за останнім днем місяця нарахування доходу (затвердження звіту) ( п.п. 168.1.5 ПКУ).
ЄСВ на суму «понаднеоподатковуваних» добових не нараховуйте.