Кілька слів теорії. Разом з основним трудовим договором працівник може укладати інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором чи угодою сторін. Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.
Сумісництво буває зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній сумісник — працівник, який працює на підприємстві (у підприємця), яке не є його основним місцем роботи.
Внутрішній сумісник — працівник, що виконує роботу на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи.
Навіщо ми сконцентрували вашу увагу на видах сумісництва? Зараз ви самі все зрозумієте. Переходимо до звітності.
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Кількість осіб, які працюють на користь роботодавця за трудовими договорами, необхідно відображати в «дотабличній» частині форми № 1ДФ навпроти реквізиту «Працювало за трудовими договорами».
Як ми з’ясували вище, робота сумісників здійснюється на підставі трудових договорів. Отже, сумісники разом з основними працівниками мають бути враховані при заповненні вказаного вище реквізиту. Причому, якщо ваш працівник працює на умовах внутрішнього сумісництва, то його, на нашу думку, слід враховувати тільки один раз.
Звіт з ЄСВ. Розпочнемо з того, що звіт з ЄСВ за червень 2016 року ми з вами подаватимемо за формою, викладеною в новій редакції. Однак «людино-кількісні» реквізити таблиці 1 звіту за формою № Д4 не змінилися. Як і раніше, працівників-сумісників (зовнішніх) в таблиці 1 при заповненні реквізитів:
— «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період» і «Штатна чисельність працівників» не враховуємо. Підстава — п. 2.6 Інструкції № 286*;
— «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» враховуємо, якщо їм у звітному місяці нараховували доходи, з яких справляється ЄСВ. Якщо ні, то ні.
Якщо працівник є внутрішнім сумісником, то його у вказаних вище реквізитах враховуємо як одну особу.