Перевиставлення купованих послуг
Запитання. Експедитор — платник ПДВ надає транспортно-експедиторські послуги нерезиденту. Такі послуги згідно з п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ не обкладаються ПДВ. Для надання послуги експедитор притягає перевізника-резидента (перевезення по Україні). Як бути з податковим кредитом, отриманим від перевізника? Компенсувати його нарахуванням зобов’язань? Можна не показувати податковий кредит і не нараховувати зобов’язання?
Відповідь. Якщо замовником транспортно-експедиторських послуг є нерезидент, то, дійсно, ці послуги (винагорода експедитора) не обкладаються ПДВ. Адже місце їх постачання буде за межами митної території України ( п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ). При цьому постачання послуги все одно потрібно показати у ряд. 5 декларації з ПДВ.
Але важливо пам’ятати! До плати за транспортно-експедиторські послуги не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування (ст. 9 Закону № 1955*).
* Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV.
Тому експедиторові потрібно розділяти:
— безпосередньо транспортно-експедиторські послуги (винагорода експедитора) — як самостійний об’єкт оподаткування;
— послуги, які для замовника експедитор придбаває у третіх осіб (послуги перевезення, інші допоміжні послуги).
За ситуації, коли експедитор купує для замовника послуги у третіх осіб, а потім йому їх передає, потрібно керуватися «посередницькими» правилами з п. 189.4 ПКУ (це підтверджують і податківці в чинній на сьогодні УПК № 610**). Згідно з цим пунктом передача послуг у межах посередництва прирівнюється до їх постачання. При цьому керуємося правилом: при перевиставленні послуг замовнику використовуємо режим оподаткування, який діяв під час купівлі таких послуг у третіх осіб.
У УПК № 610 фіскали зазначали, що місце постачання послуг перевезення визначається за місцем реєстрації постачальника. Як випливає із запитання: для нерезидента придбано послуги перевезення у перевізника-резидента. Тому місце їх постачання — територія України.
Під оподаткування потрапляють тільки ті послуги, які придбані у платника ПДВ (тобто за якими був «вхідний» ПДВ).
Перевезення, здійснюване територією України, обкладається ПДВ (20 %). Тому експедитор фіксує податковий кредит на підставі податкової накладної, отриманої від перевізника (ряд. 10 декларації). А при перевиставленні послуг замовникові формує податкові зобов’язання (ряд. 1) за першою з подій: на дату отримання авансу від нерезидента або на дату підписання акта виконаних робіт. На цю ж дату складається податкова накладна (оскільки замовник — нерезидент, складається вона як на неплатника).
А от якщо послуги перевезення замовили у неплатника ПДВ (тобто без ПДВ), то і при перевиставленні їх замовнику ПДВ на такі послуги не нараховують (що підтверджено і в УПК № 610). Крім того, експедитор також не показує в ПДВ-обліку купівлю цієї послуги.
Чи можна відступити від цього правила: не показувати податковий кредит та не нараховувати податкові зобов’язання? Так чинити не можна. Експедитор за придбаними з ПДВ послугами при перевиставленні їх замовнику зобов’язаний нарахувати ПДВ. Це операція постачання.
За ситуації, коли експедитор організовує для нерезидента:
— міжнародне перевезення — таке перевезення обкладається за ставкою 0 % (причому на всій протяжності шляху без розподілу на місце його надання). Відповідно, у експедитора у разі придбання такої послуги у третіх осіб буде податковий кредит за ставкою 0 % (ряд. 10.3 декларації з ПДВ). А при перевиставленні послуги замовнику він нараховує зобов’язання за ставкою 0 % (ряд. 3);
— транзитні перевезення — звільнені від обкладення ПДВ ( п. 197.8 ПКУ). Купівлю такого перевезення експедитор показує у себе у ряд. 10.3, а при перевиставленні замовнику відображає обсяги постачання у ряд. 5 та складає податкову накладну як на пільгове постачання.
Якщо вид і вартість послуг від початку невідомі
Запитання. Як нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, якщо при отриманні передоплати від нерезидента ще не відомо, у кого (платника чи неплатника ПДВ) та які послуги доведеться придбавати?
Відповідь. Очевидно, ворожки в штаті у вас немає ☺. найбезпечніший варіант у такому разі — показати зобов’язання виходячи з усієї суми передоплати, а надалі — за необхідності відкоригувати їх (як убачається, в порядку виправлення помилки).
Оскільки замовник є нерезидентом (податкова накладна складається як на неплатника і відповідальності за несвоєчасну її реєстрацію немає), справа тут дещо простіша. Можна почекати з реєстрацією податкової накладної, доки не буде повної інформації про вартість отриманих послуг (принаймні, для того, щоб потім не коригувати ще й податкову накладну).
Аванс від нерезидента: за яким курсом нараховувати зобов’язання?
Запитання. Передоплату від нерезидента зараховано на розподільчий рахунок 05.09.2016 р. Цього ж дня 35 % цієї суми надійшло на валютний рахунок. Інша частина (у гривнях) зарахована на рахунок у національній валюті наступного дня. На яку дату нараховувати податкові зобов’язання?
Відповідь. Жодних спецправил за визначенням ПДВ-зобов’язань для цього випадку ПКУ не містить. Тому користуємося загальним правилом «першої події», встановленим у п. 187.1 ПКУ, — датою нарахування ПДВ-зобов’язань вважається дата зарахування грошових коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника.
Дотримуються такої позиції й самі податківці. У категорії 101.05 ЗІР фіскали зазначають, що при отриманні передоплати від нерезидента за послуги датою виникнення податкових зобов’язань є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок:
— у нацвалюті, в сумі, яка надійшла після обов’язкового продажу валюти на міжбанківському валютному ринку (65 %);
— в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.
Отже, експедитору потрібно виписати дві податкові накладні:
— першу — на дату надходження першої частини авансу (35 %) на валютний рахунок, тобто на 05.09.2016 р.;
— другу — на решту передоплати, що надійшла 06.09.2016 р. на «гривневий» рахунок.
Мінімальна база ПДВ
Запитання. Надаючи транспортно-експедиторські послуги нерезиденту, експедитор отримав збиток. Вартість купованих послуг перевезення виявилася вищою, ніж закладено в договорі. Експедитор не лише занизив ціну послуг,що перевиставлялися, а й не отримав винагороду. Як бути з донарахуванням ПДВ до мінбази?
Відповідь. Знову ж таки тут слід окремо виділяти безпосередньо винагороду експедитора та послуги перевезення.
Винагорода експедитора. Оскільки йдеться про надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, ця послуга не підпадає під обкладення ПДВ ( п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ). Експедиторові достатньо зафіксувати у ряд. 5 обсяг постачання послуги, тобто суму винагороди, про яку сторони домовилися в договорі.
Якби послуги надавалися замовнику-резиденту, то саме суму винагороди, зафіксовану в договорі, потрібно було б прийняти за договірну вартість та базу обкладення ПДВ.
Послуги перевезення. За ними доведеться донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ до їх купівельної вартості (до тієї ціни, за якою вони придбані у перевізника) зі складанням податкової накладної з типом причини «15».