Розпочнемо з того, що фізична особа має повне право використати особисте майно у бізнесі (ст. 320 ЦКУ). Це перше. Друге: в нормативці немає обмежень з приводу джерел коштів для виплати зарплати, особливо якщо справа стосується роботодавців-підприємців (ст. 4 Закону про оплату праці, КЗпП).
З цим згодні і податківці
Таким чином, підприємець може виплатити зарплату працівникам з власних коштів
Разом з виплатою зарплати обов’язково треба сплатити ПДФО, воєнзбір і ЄСВ! Це можна зробити, у тому числі внісши власні кошти в касу банку для переказу на відповідні рахунки.
Виплачені таким чином зарплату і податки не треба вказувати в Книзі обліку доходів, оскільки це не дохід єдиноподатника, а навпаки — його витрати. Але не виключено, що податківці можуть чіплятися. Адже вони досі вважають внесення власних коштів на рахунок єдиноподатника його доходом
Ідеологічно ситуація з виплатою готівкової зарплати з власних коштів схожа із ситуацією, що цікавить нас.
Якщо фіскали вважатимуть, що ви внесли свої гроші в касу, щоб виплатити зарплату і податки (а згідно з п. 2.2 Положення № 637* підприємці проводять готівкові розрахунки з фізичними особами через касу), то можуть: 1) вимагати занести суму виплаченої зарплати і податків в гр. 2 Книги як дохід (із сплатою єдиного податку); 2) погрожувати 5-кратним штрафом за неоприбутковування готівки!
* Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Звичайно, з точки зору логіки це виглядає абсурдно: власні кошти фізичної особи, вкладені у бізнес, не є її доходом. Тому повторно сплачувати з них податок або оприбутковувати в Книзі безглуздо (і, само собою, не відповідає вимогам законодавства). Але, на жаль, контролери не завжди бувають логічні і справедливі
Тому підприємцям при перевірці радимо говорити, що, зрозуміло, зарплата і податки були виплачені з доходу/виручки, яка при «заході» за встановленими правилами вже була своєчасно відображена в Книзі обліку доходів