Загалом жодних «сюрпризів» оновлений Порядок № 569 не передбачає. Його просто привели у відповідність з ПКУ:
— перше — прибрали непотрібні норми, пов’язані з додатковими ПДВ-рахунками спецрежимних платників;
— друге — закріпили зміни щодо електронного адміністрування, що сталися з 1 січня 2017 року: (1) порядок сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком; (2) механізм повернення коштів з ПДВ-рахунку; (3) можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ; (4) порядок перенесення регліміту (∑Накл) від реорганізованого підприємства до правонаступника. На перших трьох змінах і зупинимося детальніше.
Сплата податкових зобов’язань за уточнюючим розрахунком. Розпочнемо з уточнюючого розрахунку, яким донараховуються податкові зобов’язання. Нагадаємо: ще з 01.01.2017 р. ПКУ закріплено, що сплата «донарахованих» уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань здійснюється з ПДВ-рахунку (пп. 2001.2 і 2001.6 ПКУ).
І тільки зараз відповідні норми з’явилися в Порядку № 569. По-перше, з нього прибрали норму про те, що сплата зобов’язань за уточнюючим розрахунком здійснюється з поточного рахунку. По-друге, передбачений механізм списання зобов’язань за уточнюючим розрахунком з ПДВ-рахунку платника (врегульований п. 20 Порядку № 569).
Так, якщо платник подає уточнюючий розрахунок на збільшення зобов’язань, то не пізніше наступного робочого дня з дня його подання податківці повинні подати Держказначейству уточнюючі реєстри на доплату. На підставі такого реєстру Держказначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми ПДВ з електронних рахунків платника до бюджету. Відповідно завдання платника — заздалегідь загнати необхідні кошти на ПДВ-рахунок.
Згідно з п. 50.1 ПКУ суму донарахованих за уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань і «самоштраф» у розмірі 3 % платник повинен сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку. Тобто платник повинен забезпечити наявність на ПДВ-рахунку суми, необхідної для розрахунку з бюджетом на момент подання уточнюючого розрахунку.
Важливе запитання: куди платити суму «самоштрафу»? Зараз у п. 25 оновленого Порядку № 569 сказано, що сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюється платником з поточного рахунку. Виходячи з цього і «самоштраф» потрібно платити з поточного рахунку безпосередньо до бюджету (а не з ПДВ-рахунку).
Зазначимо, що на практиці в платників, які подали уточнюючий розрахунок з донарахуванням і «самоштрафом» і закинули на ПДВ-рахунок обидві суми, з ПДВ-рахунку списувалася тільки сума донарахованого податку (а «самоштраф» з ПДВ-рахунку не йшов).
«Зменшуючий» уточнюючий розрахунок. А ось у разі подання «зменшуючих» уточнюючих розрахунків коригуючі реєстри на зменшення зобов’язань податківці відправлятимуть Держказначейству, тільки якщо є залишок не сплачених до бюджету погоджених податкових зобов’язань, що враховуються Держказначейством до виконання в повному обсязі (абз. 5 п. 20 Порядку № 569).
Причому ряд. 18.2 уточнюючого розрахунку свідчить про те, що непогашені зобов’язання мають бути саме за той період, до якого подається уточнюючий розрахунок
А якщо зобов’язання за період, що виправляється, сплачені, то суми «зменшення» зобов’язань обліковуватимуться на особовому рахунку як переплата. Її потім можна повернути на електронний ПДВ-рахунок, подавши заяву в довільній формі (п. 43.41, п.п. «г» п. 2001.4 ПКУ).
До речі, з приводу повернення «бюджетних» переплат з ПДВ. Новий п. 26 Порядку № 569 передбачає, що якщо на момент подання заяви на повернення таких переплат ПДВ-рахунку вже немає, то таке повернення здійснюється на поточний рахунок платника.
Повернення «зайвих» коштів з ПДВ-рахунку через додаток Д4. Уточнили «напрями» використання «зайвих» грошей на ПДВ-рахунку. Так, якщо за результатами звітного періоду сума коштів на вашому ПДВ-рахунку більша суми податкових зобов’язань, указаної в поточній декларації (і повернення не призведе до від’ємного регліміту), то зайві кошти можна (через додаток Д4):
— або повернути на поточний рахунок (у сумі, що перевищує суму податкового боргу);
— або направити до бюджету в рахунок податкового боргу, що виник після 01.07.2015 р.
Можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ. Вона закріплена в ПКУ ще з 01.01.2017 р. (п. 2001.9 ПКУ). Але з її реалізацією в платників були складнощі. Тепер цю норму продублювали і в п. 91 Порядку № 569. Зазначимо: можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ є в тих платників, у яких через появу показника ∑Перевищ недостатньо регліміту. При цьому повинні дотримуватися такі умови:
1. За рахунок показника ∑Перевищ можна зареєструвати тільки ту податкову накладну, яка відноситься до звітного періоду, за який виник цей показник.
2. Сума податку в реєстрованій податковій накладній повинна вписатися у «свій» ліміт: ∑Перевищ - ∑ПЗ за деклараціями за періоди з 1 липня 2015 року (як сплачені, так і не сплачені) + ∑ПопРах.