Розпочнемо з постанови № 41*.
Головне його нововведення криється в п.п. 1 п. 3, яким перекреслений 120-денний граничний строк для проведення розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів, передбаченими в ст. 1 і 2 Закону № 185/94**. Замість цього з 26.05.2017 р. застосовують передбачений означеними статтями цього Закону «загальний» 180-денний строк.
** Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
Природно, що такі зміни породили запитання: як бути з «перехідними» розрахунками? Тобто тими розрахунками з експортних/імпортних контрактів, відлік яких почався до 26.05.2017 р. і за якими до цього дня ще не натікало
Висновок за ними напрошується позитивний, причому для цього є вагомі підстави. Зокрема, торішній лист НБУ від 10.08.2016 р. № 22-0003/67025.
Так, Нацбанк однозначно вказує на автоматичне продовження дозволених строків у таких випадках до триваліших (тобто в нашому випадку — до 180 днів).
Але, крім того, НБУ був уже дуже добрий
Водночас фіскали сповідували менш лояльну позицію (а саме в їх руках влада нараховувати пеню в разі перевищення дозволених строків).
Їх позиція: якщо на момент продовження строки вже все-таки минули — то продовження немає, а пеня, відповідно, є.
Знову ж таки невідомо, що скаже НБУ цього разу.
Обов’язковий продаж інвалюти продовжений. Із цією метою прийнята постанова № 45***, що «стартує» з 16.06.2017 р. Сама доля (розмір) обов’язкового продажу при цьому не зміниться.