Пропущений термін для обов’язкової ПДВ-реєстрації
Розпочнемо з того, що щойно в платника обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевалить за мільйон гривень, у нього виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ (виняток — єдиноподатники, що обрали безПДВшну ставку єдиного податку).
Подати заяву на ПДВ-реєстрацію (форма № 1-ПДВ) потрібно не пізніше 10-го числа календарного місяця, що йде за місяцем, у якому вперше досягнута мільйонна межа ( п. 183.2 ПКУ).
Якщо заява подана вчасно, із суми перевищення ПДВ не сплачуємо. Під обкладення ПДВ підпадають тільки операції, здійснені вже з моменту реєстрації платником ПДВ.
Якщо ж з поданням заяви прострочили, тоді платник підпадає під дію п. 183.10 ПКУ — він несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.
А ось відповідальність за ст. 117 ПКУ за сам факт несвоєчасного подання регзаяви за формою № 1-ПДВ платникові не загрожує (податківці згодні — у категорії 101.30 ЗІР
Як працює ця норма? Перше запитання, яке з’ясуємо: з якого числа особа повинна нараховувати зобов’язання з ПДВ у разі прострочення подання реєстраційної заяви?
Відповідь: з 11-го числа календарного місяця, що йде за місяцем перевищення мільйонного обсягу поставок. Тобто з дня, що йде за граничним терміном подання заяви на ПДВ-реєстрацію.
Приклад. Підприємство в січні 2017 року перевищило обсяг оподатковуваних поставок в 1000000 грн. (пораховані у тому числі неотоварені аванси, тобто рахували із застосуванням правила першої події). Заява на ПДВ-реєстрацію мала бути подана не пізніше 10.02.2017 р. Фактично заяву подали тільки 20.02.2017 р. Наступного дня підприємство зареєстрували платником ПДВ.
У цьому випадку ПДВ-зобов’язання потрібно буде сплатити за період з 11.02.2017 р. по 20.02.2017 р. Інакше кажучи, під обкладення ПДВ потраплять усі «перші події», які будуть здійснені в період з 11.02.2017 р. по 20.02.2017 р. (включно). Тобто те, що ви б нарахували, якби вчасно зареєструвалися платниками ПДВ.
«Так, винні»
Із цієї ж причини платникові не загрожують і штрафи за неподання декларації з ПДВ за проміжок часу до такої реєстрації. Хоч якийсь позитивний момент
Не потрібно виписувати на ці операції й податкову накладну (адже на дату здійснення операцій особа не була зареєстрована платником ПДВ).
А як же тоді виконати вимоги про обов’язкову сплату? Платникові доведеться почекати, поки податковий орган сам за результатами проведеної перевірки донарахує такі зобов’язання і надішле податкове повідомлення-рішення. Адже сплата з ПДВ може здійснюватися на підставі декларації або податкового повідомлення-рішення (відповідне нарахування має бути спочатку проведене за особовим рахунком). А декларації, як ми зазначили вище, платник не може подати.
При цьому платникові доведеться сплатити штраф згідно з п. 123.1 ПКУ (за самостійне визначення податкових зобов’язань контролюючим органом) у розмірі (!) 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання
Як рахувати 12 місяців?
Формулювання «впродовж останніх 12 календарних місяців» має на увазі саме останні 12 календарних місяців, а не їх відлік з 1 січня календарного року.
Так, якщо вам потрібно визначитися, чи не перевищили ви мільйонну межу за підсумками, наприклад, січня 2017 року, то розрахунковим періодом для вас стане лютий 2016 року — січень 2017 року. Якщо межу потрібно визначити за підсумками лютого 2017 року, то розрахунковим періодом буде березень 2016 року — лютий 2017 року і т. д. Якщо впродовж цих 12 календарних місяців ви, наприклад, працювали на спрощеній системі оподаткування, то враховуйте й обсяги поставок за час роботи на єдиному податку!
Якщо підприємство працювало менше 12 календарних місяців або почало працювати із середини місяця, підхід такий самий.
Перша подія — до реєстрації платником ПДВ
Ні, не складати. Адже, по суті, відвантаження товарів буде вже другою подією за операцією, тобто жодних ПДВ-наслідків не тягне (виняток — вищезгадана ситуація, коли продавець прострочив обов’язкову реєстрацію платником ПДВ).
А на дату першої події підприємство ще не було платником ПДВ. Тому не має права складати податкові накладні і не може включати цю операцію до своєї ПДВ-декларації.
Перереєстрація платника ПДВ
Зміна адреси підприємства є підставою для перереєстрації платника ПДВ ( п. 4.1 Положення № 1130**).
Найважливіше для вас — це те, що в разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється ( абз. 2 п. 4.2 Положення № 1130). Не змінюється в цьому випадку й ІПН платника ПДВ. Інакше кажучи, ПДВ-статус повністю зберігається і не переривається.
На складання податкових накладних ПДВ-перереєстрація не вплине (місцезнаходження не вказується в податковій накладній).
Податкова перевірка тільки на тій підставі, що ви змінюєте податковий орган, теж не загрожує. Адже згідно з п.п. 78.1.7 ПКУ позапланова документальна перевірка проводиться в разі початку процедури припинення юрособи або підприємницької діяльності фізособи або коли подана заява про зняття з обліку платника податків. У разі зміни місцезнаходження здійснюється не зняття особи як платника податків, а її переведення з одного органу в інший (і заява про зняття з обліку не подається).
Щоправда, є нюанси, пов’язані з поданням ПДВ-декларації. Так, подавати ПДВ-декларацію і сплачувати ПДВ юрособі до закінчення поточного бюджетного року потрібно за попереднім місцезнаходженням, а починаючи з 1 січня наступного року — уже за новим (пп. 7.3 і 10.13 Положення № 1588***, категорія 101.30 ЗІР).
*** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.
Також декілька слів скажемо про саму процедуру перереєстрації платником ПДВ. Для перереєстрації подається заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Заяву потрібно подати впродовж 10 робочих днів, що йдуть за днем зміни вашої адреси ( п. 183.15 ПКУ, п. 4.2 Положення № 1130). При цьому слід урахувати, що фіскали відразу ж звірять її з Єдиним державним реєстром (ЄДР) — там уже має бути ваша нова адреса.
Якщо заява подана із запізненням, штрафу за ст. 117 ПКУ немає (категорія 101.30 ЗІР)
Заяву на перереєстрацію подаємо контролюючому органу за новим місцезнаходженням (підкатегорія 101.01.01 ЗІР).
Нагадаємо: якщо дані про платника внесені до ЄДР, то процедура зняття з обліку в одному податковому органі та постановка на облік в іншому здійснюються на підставі відомостей, отриманих з ЄДР ( ст. 66 ПКУ, розд. X Порядку № 1588).
Є нюанси щодо самого заповнення заяви за формою № 1-ПДВ, зокрема, виникають запитання про те, як заповнювати графи «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» і «Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг)».
**** Наказ Мінфіну «Про затвердження змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 21.12.2016 р. № 1125 (набуває чинності з 20.03.2017 р.).
Так ось, нинішня редакція Положення № 1130 передбачає, що в заяві на перереєстрацію повинні вказуватися дані на дату подання заяви (у тому числі й критерії, за якими особа на дату подання заяви відповідає статусу платника ПДВ).
Але після змін у Положенні № 1130, внесених вищезгаданим наказом № 1125 (див. врізку), цієї норми вже немає. І згідно з оновленими правилами «аркуш 2» такої заяви при перереєстрації взагалі заповнювати не потрібно буде (тобто заповнювати поле з відомостями про загальний обсяг поставок за останні 12 календарних місяців не потрібно). А ось поле з критеріями реєстрації заповнити доведеться. І якщо з Положення № 1130 прибрали зауваження про те, що дані потрібно вказувати на дату подання заяви, то не виключено, що щойно наказ № 1125 набуде чинності (з 20.03.2017 р.), потрібно буде вказувати критерії, за якими особа спочатку зареєструвалася платником ПДВ. Але цей момент ще повинні прояснити податківці.
Анулювання ПДВ-реєстрації
Якщо за останні 12 календарних місяців ви не здійснили жодного постачання і не зробили жодної покупки, за рахунок якої сформований податковий кредит, — то можуть. Адже згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ виключити особу з Реєстру платників ПДВ податківці мають право, якщо такий платник упродовж 12 послідовних податкових місяців (1) не подає податківцям декларацію з ПДВ та/або (2) подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання або податкового кредиту.
У вас від’ємний залишок тягнеться з 2014 року, тобто він сформований за рахунок покупок, здійснених більше 12 календарних місяців тому. Якщо це єдине, що ви показуєте в декларації, і за останні 12 календарних місяців ви не декларували ані податкових зобов’язань, ані податкового кредиту, то в податківців є всі підстави анулювати ПДВ-реєстрацію.
При цьому, якщо ви не маєте права заявити до бюджетного відшкодування цю суму (від’ємне значення не є сплаченим або не вистачає регліміту), то залишок від’ємного значення «згоряє».