«Танці» в нас навколо пп. 3 і 4 розд. ІІ Закону № 17911.
Першим з вищеназваних встановлено, що з 01.01.2017 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухомість і збору за місця для паркування транспортних засобів слід застосовувати з коефіцієнтом 0,5.
Тому при нарахуванні і сплаті цих податків/зборів орієнтуватися потрібно на:
— старі рішення місцевих органів + указану норму — при нарахуванні зобов’язань з 01.01.2017 р. по дату набуття чинності новим рішенням;
— нові рішення місцевих органів — при нарахуванні зобов’язань з дати набуття чинності такими рішеннями до кінця року.
Наприклад, рішенням місцевої ради була встановлена ставка єдиного податку для підприємців групи 1 у розмірі 10 % мінзарплати. Законодавець же в п. 293.1 ПКУ вказав, що ставка для цієї групи розраховується від прожитмінімуму2.
2 Точніше, від розміру прожитмінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До прийняття відповідних змін місцевою радою платники групи 1 повинні розраховувати розмір місячного платежу так: 3200 грн. х 10 % : 100 % х 0,5 = 160 грн. Після прийняття — платити згідно з оновленим рішенням.
Підкреслимо, що для підприємців-єдиноподатників групи 2 жодних перехідних поблажок (застосування коефіцієнта 0,5) не передбачено . Оскільки ВРУ не мала на меті захищати їх від «подвійного стрибка».
Тепер про те, що стосується п. 4 розд. ІІ Закону № 1791 (ср. ). Прийняті у 2017 році рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів потрапили під його пільгові умови. А саме: до них не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 і п. 4.5, пп. 12.3.4, 12.4.3 і п. 12.5 ПКУ, а також Закону № 11603.
Так, той же п.п. 12.3.4 ПКУ вимагає від місцевих рад офіційно оприлюднити свої рішення до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування місцевих податків і зборів або змін, що встановлюються. В іншому ж випадку норми відповідних рішень застосовують не раніше початку бюджетного періоду, що йде за плановим періодом. Але, виходить, це правило «знешкодили». Що, в принципі, логічно.
З цим зрозуміло. Ідемо далі.
Звичайно, бажаним для платника виглядає варіант, коли розмір податку з «перехідним» коефіцієнтом 0,5 і розмір, розрахований за новим «місцевим» рішенням, збігаються. Якщо податок декларують на рік уперед (як податок на нерухомість), то податкові зобов’язання, розраховані з орієнтиром на старі рішення, не доведеться перераховувати/уточнювати.
Наприклад, ставка податку на нерухомість за 1 м2 старим рішенням була встановлена на рівні 3 % мінзарплати.
У 2017 році, таким чином, до ухвалення нового рішення з урахуванням половинчастого коефіцієнта розмір ставки за 1 м2 дорівнює 48 грн. (3200 грн. х 3 % : 100 % х 0,5).
Новим рішенням аналогічна ставка встановлена в розмірі 1,5 % мінзарплати. Виходить, абсолютний її розмір не зміниться і складатиме ті ж 48 грн. (3200 грн. х 1,5 % : 100 %). Тому про жодні перерахунки/уточнення не йтиметься навіть у тому випадку, якщо нове рішення оприлюднили (чи оприлюднять) пізніше за 20.02.2017 р.
Ще краще, якщо нові розміри ставок податку (а як наслідок, і розраховані податкові зобов’язання) виявляться менше, ніж раніше. В ідеалі, звичайно, хотілося б, щоб такі гуманні
4 Було обнародувано 18.02.2017 р. шляхом публікації в газеті «Одеський вісник», 2017, № 7.
Але виходить так далеко не завжди
5 Рішення Харківської міськради від 22.02.2017 р. № 542/17, яким, зокрема, встановлена ставка єдиного податку для платників групи 2 у розмірі 10 % мінзарплати. Набрало чинності 01.03.2017 р.
Тут відзначимо цікавий момент із ставками єдиного податку для групи 2. Та ж Харківська міськрада з 01.03.2017 р. встановила цю ставку на рівні 10 % мінзарплати. Відповідно вже за березень єдиний податок харків’яни можуть платити в сумі 320 грн. на місяць.
Біда тільки в тому, що ще не переналаштовані програми, які відповідають за нарахування таких авансів
Звичайно, вирішувати, платити за новим або поки що за старим «тарифом», зрештою, вам, але жодних законних передумов для накладення санкцій у таких випадках немає.