Ці зміни цікавитимуть насамперед платників, що відображають коригування з податку на прибуток. У частині обліку таких об’єктів іншими платниками змін немає — вони, як і раніше, можуть нараховувати за ними амортизацію і відносити її на витрати.
Тепер, власне, до змін. Вони розпочинаються з визначення невиробничих основних засобів. Тепер ними вважають основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податків (до 2017 року до них належали основні засоби, не використовувані в господарській діяльності).
Тобто, строго кажучи, головну роль при віднесенні об’єкта до невиробничих повинне відігравати його призначення, а не фактичне використання в негосподарській діяльності або тимчасове невикористання в такій діяльності. До речі, останнє ДФСУ раніше вважала достатньою підставою, щоб визнати об’єкт невиробничим (див. лист від 12.03.2016 р. № 5389/6/99-99-19-02-02-15). Чи вирішиться ця проблема з 2017 року — питання відкрите
При цьому врахуйте: ці зміни жодним чином не зачіпають малоцінних необоротних матеріальних активів. Тому незалежно від того, виробничі вони або ні, відомості по них у податковому і бухгалтерському обліку відповідають один одному. Приємно
* Про подробиці ви могли дізнатися зі статті «Малоцінка не входить до складу основних засобів: позитив від ДФСУ» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 14.
Передісторія питання…
До 2017 року в частині невиробничих основних коштів ПКУ було чітко встановлено лише те, що витрати на їх придбання/самостійне виготовлення, ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші поліпшення не підлягають амортизації.
Чи могло це правило надати відповіді на всі запитання? Звичайно, ні. Зокрема, так і залишилося спірним питання щодо самої необхідності застосування коригувань (як збільшуючих, так і зменшуючих) за такими об’єктами. Зокрема:
— у листі ГУ ДФС у Тернопільській області від 22.04.2016 р. № 678/10/19-00-12-02-28/3971 податківці повідомили, що при продажу таких об’єктів наслідки з податку на прибуток визначаються за правилами бухобліку без коригувань;
— у листі ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.05.2016 р. № 1749/10/08-01-12-03-11 дійшли протилежного висновку. При цьому ДФСУ, судячи з усього, схилялася до цього підходу (див. листи від 15.08.2016 р. № 17633/6/99-99-15-02-02-15 і від 08.06.2016 р. № 12660/6/99-99-15-02-02-15).
Такі ж питання виникали і при ліквідації невиробничих основних засобів — адже в бухгалтерському обліку їх залишкова вартість ішла на витрати. Без «збільшуючого» коригування це означало б те, що вартість невиробничих основних засобів зменшить об’єкт з податку на прибуток. Що ж змінилося в цьому питанні з 2017 року?
Оновлені різниці — з 2017 року
Пропонуємо вам ознайомитися з тим, як з 1 січня виглядають норми ст. 138 ПКУ, що встановлюють порядок проведення коригувань, у частині невиробничих основних засобів (а за компанію
Фінрезультат до оподаткування | |
Збільшують на суму ( п. 138.1 ПКУ) | Зменшують на суму ( п. 138.2 ПКУ) |
залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів*, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта | первинної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів* і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів*, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу |
витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів*, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ | |
* Чи невиробничих нематеріальних активів. |
Далі розкладемо «по поличках»
Різниці при ремонтах і поліпшеннях
Це принципово нова різниця, адже йдеться і про ті витрати, які в бухобліку віднесені до складу поточних (згідно з п. 15 П(С)БО 7).
І що ж це виходить? Тепер ремонт невиробничого об’єкта в податковому обліку не зіграє
Чи є якийсь «компенсатор» такої втрати (у вигляді зменшуючого коригування)? Можливо, але застосовується він при одночасному дотриманні низки умов ( абз. 5 п. 138.2 ПКУ).
Перша (і найголовніша): об’єкт має бути проданий (не ліквідований).
Друга — дохід від такого продажу повинен покрити первісну вартість об’єкта + капіталізовані витрати на ремонти/поліпшення + «ремонтні» витрати, віднесені до складу витрат періоду.
Ще одне важливе питання щодо коригування пов’язане з ремонтами. Якщо допустити, що обидві вказані умови були виконані, то які саме некапіталізовані витрати можна включити до зменшуючого коригування? Формально ця різниця стосується будь-яких ремонтних витрат за невиробничими об’єктами
Водночас витрати, понесені до 01.01.2017 р., і так зіграли в зменшення фінрезультату до оподаткування. Тому щоб не вийшло небажаного для податківців подвійного зменшення
Різниці при продажу і ліквідації
Тут є дві паралельні різниці: збільшуюча і зменшуюча.
1. Збільшуюча (тепер передбачена абз. 5 п. 138.1 ПКУ) — аналогічна тій, що діє для виробничих об’єктів. Тобто тій самій, під яку, по-хорошому, підпадали і невиробничі основні засоби до 01.01.2017 р. Вона передбачає збільшення фінрезультату до оподаткування на залишкову вартість об’єкта при його продажу/ліквідації.
2. Зменшуюча різниця передбачена абз. 6 п. 138.2 ПКУ. Її істотні мінуси: (1) вона діє лише при продажу об’єктів
Ще один мінус усіх згаданих різниць — застосовувати їх потрібно вже за підсумками І кварталу 2017 року, але в додатку РІ до декларації з податку на прибуток рядків, що відповідають їм, поки що немає. Але до цього питання ми повернемося вже ближче до строків подання відповідної податкової звітності