28.03.2018

Якщо працівник придбав за свої: чи буде дохід?

Розглянемо ситуацію. Працівник придбав товари для потреб роботодавця за рахунок власних коштів (гроші під звіт йому не видавалися), а потім підприємство відшкодовує ці кошти працівникові. ДФСУ в листі від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК стверджує, що сума відшкодування вартості таких товарів повинна ввійти до оподатковуваного доходу працівника у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ). Але чи так це? Давайте розбиратися.

Отже, працівник з якихось причин придбаває за рахунок власних коштів товари (роботи, послуги) для господарських (виробничих) потреб підприємства. Відносини, що виникли в цьому випадку між підприємством і працівником, носять цивільно-правовий характер.

Важливо! У цих ситуаціях працівник здійснює юридичні дії від імені роботодавця, тобто він не є власником придбаного товару (робіт, послуг).

На такі відносини поширюються:

— або вимоги гл. 68 «Доручення» ЦКУ;

— або положення ст. 1158 — 1160 ЦКУ, які присвячені регулюванню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення.

Так, якщо між працівником і роботодавцем був укладений договір доручення (у письмовій або усній формі), то згідно зі ст. 1006 ЦКУ такий працівник (повірений) зобов’язаний після виконання доручення надати роботодавцеві (довірителеві) звіт про це і підтвердні документи, якщо це вимагається за умовами договору.

А якщо договір доручення між працівником і підприємством не укладався (що найчастіше трапляється на практиці)?

Тоді особа, що вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої вони вчинялися, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано (див. ст. 1159 ЦКУ).

І якщо ці дії будуть схвалені іншою особою (роботодавцем), то надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (тобто про договір доручення).

Це може підтверджуватися, зокрема, податковими/товарними накладними, де як покупець буде зазначено найменування підприємства.

Працівник не придбаває товари для особистого користування або для перепродажу роботодавцеві. Тобто норми договору купівлі-продажу тут не діють.

Тут панує договір доручення. І порядок обкладення суми відшкодування в межах такого договору не повинен ставитися в залежність від того, була чи не була здійснена виплата повіреному коштів під звіт для здійснення доручення.

Сподіваємося, що ДФСУ все ж перечитає уважніше гл. 68 і 79 ЦКУ і визнає, що дещо погарячкувала в цьому питанні.

А поки що, з урахуванням висновку, якого дійшли в згаданому вище листі, роботодавцям безпечніше все-таки не допускати ситуацій, за яких працівники, не отримуючи грошові кошти під звіт, вимушені здійснювати закупівлю товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства за рахунок власних коштів.