24.10.2018
Нагадаємо, «РРО-імунітет» мають ФОП, які не реалізують технічно складні побутові товари і є платниками ЄП (п. 296.10 ПКУ): групи 1; групи 2 або 3 за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Водночас на бажання такі ФОП мають право завести нефіскальний РРО для ведення обліку і роздрукування чеків (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО). Чи знадобиться тоді платіжний термінал (ПТ)?
Зараз (за відсутністю інших актів) орієнтуватися ми повинні на постанову № 878*. З неї випливає, що встановлювати ПТ повинні: «суб’єкти господарювання… які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій».
Формулювання не зовсім чітке, що й послужило приводом для запитання
** Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Так, пізніше редакція п. 14.7 ст. 14 Закону № 2346 зазнала змін. Але «автоматом» постанова КМУ змінитися не могла.
Знову ж таки свого часу в консультації податківців, опублікованій у журналі «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 41, с. 32, говорилося, що законодавством передбачено використання ПТ тими госпсуб’єктами, які відповідно до Закону про РРО зобов’язані (!) використовувати РРО.
Але не все так просто
Тож, враховуючи чималий розмір штрафу, який можуть застосувати податківці (загалом — від 1700 до 3400 грн. — ст. 16315 КпАП) перш ніж установлювати нефіскальний РРО, рекомендуємо отримати в податківців письмову індивідуальну податкову консультацію щодо обов’язковості застосування в такому разі ПТ. І діяти згідно із цією індивідуальною консультацією.
І пам’ятайте: у будь-якому разі від обов’язку застосовувати ПТ звільнені госпсуб’єкти, перелічені в п. 2 постанови № 878.
Це, зокрема, суб’єкти, які здійснюють госпдіяльність у населених пунктах з чисельністю населення до 25 тис. ос.