10.04.2019
Хто зобов’язаний складати? Закон про бухоблік (ст. 13) наказує підприємствам, окрім річної фінзвітності, складати проміжну фінзвітність за результатами першого кварталу, першого півріччя та дев’яти місяців.
Але є щасливчики, які звільнені від цього обов’язку. Порядок № 419* дозволяє не складати і не подавати квартальну (проміжну) фінзвітність (1) неприбутковим організаціям, (2) підприємствам-єдиноподатникам групи 3, (3) малим і (4) мікропідприємствам**.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
** Детальніше про категорії «великі/середні/малі/мікро- «можете прочитати в статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати про правила подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 4).
Нагадуємо важливий нюанс з приводу «міграції» між категоріями велике/середнє/мале/мікропідприємство. Для переходу в іншу категорію підприємств ми повинні як мінімум два роки поспіль не відповідати критеріям попередньої категорії (останній абз. п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).
Уперше ми себе класифікували (віднесли до тієї чи іншої групи підприємств) у 2018 році за підсумками річної фінзвітності за 2017 рік. Тому якщо за даними річної фінзвітності за 2017 рік ми, наприклад, мікропідприємство, то таким залишаємося й у 2019 році. Навіть якщо за показниками фінзвітності за 2018 рік ми до групи «мікро-» вже не вписалися.
І тільки якщо за показниками фінзвітності за 2019 рік ми знову не відповідатимемо критеріям «мікро», то з 2020 року ми цю групу таки залишимо.
При цьому стосовно мікро- і малих підприємств слід зазначити, що якщо вони є платниками податку на прибуток — високодохідниками (подають квартальну декларацію з податку на прибуток), то їм не уникнути складання квартальної фінзвітності
На це звертав увагу й Мінфін у листі від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779.
Новостворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності. Так свідчить ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Виходить, проміжна фінансова звітність за 2019 рік новоствореним підприємством не подається, оскільки визначитися з належністю до конкретної категорії вони зможуть лише за підсумками першої річної фінансової звітності.
Знову ж таки з податку на прибуток новачки теж «усередині» року не звітують — див. п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.
Куди подавати? Квартальну фінзвітність слід подавати:
(1) органам статистики — не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (не пізніше за 25 квітня 2019 року; 25 липня 2019 року; 25 жовтня 2019 року);
(2) податківцям — разом із квартальною декларацією з податку на прибуток, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу (не пізніше за 10 травня 2019 року; 9 серпня 2019 року; 11 листопада 2019 року).
Якщо ви здаєте звітність в електронному вигляді, то вона подається через «Єдине вікно подання електронної звітності» відразу і до статистики, і податківцям.
Єдине зазначимо, що якщо ви мікро- або мале підприємство — платник податку на прибуток — високодохідник (тобто повинні подавати разом із квартальною декларацією з податку на прибуток і фінзвітність), то до статистики проміжну звітність ви не зобов’язані подавати. Тому при поданні квартальної фінзвітності ви орієнтуєтеся на граничні строки подання квартальної декларації з податку на прибуток.
Комплект фінзвітності. Він відрізняється в підприємств, що складають звітність за П(С)БО, і тих підприємств, які складають звітність за МСФЗ.
Підприємствам, що складають звітність за П(С)БО, проміжну фінзвітність дозволено подавати тільки у складі двох форм: Балансу (Звіт про фінансовий стан) і Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) (абз. 14 п. 2 Порядку № 419).
При цьому важливо обрати для себе (залежно від того, хто ви: «мікро-, мале чи середнє/велике») правильні форми фінзвітності. Це щоб потім не виникало запитань з приводу прийняття/неприйняття тієї ж декларації з податку на прибуток***.
*** Деталі знайдете в статті «Фінзвітність подана не за тією формою…» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6).
А ось підприємства, що складають звітність за МСФЗ, у складі проміжної звітності повинні подавати всі форми фінзвітності. На це звертали увагу ДФСУ і Мінфін (листи від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399 відповідно). Адже дві форми звітності у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє подавати тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО.
Власне кажучи, це відповідає і вимогам МСФЗ. Згідно з § 4 МСБО 34 проміжна фінзвітність — це фінзвітність, що складається або з повного комплекту фінзвітності (визначеного в МСБО 1), або з комплекту стислої фінзвітності за проміжний період. При цьому комплект стислої проміжної фінзвітності повинен включати як мінімум такі компоненти:
1) стислий звіт про фінансовий стан;
2) стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток або інший сукупний дохід;
3) стислий звіт про зміни у власному капіталі;
4) стислий звіт про рух грошових коштів;
5) деякі пояснювальні примітки.
Тобто МСФЗ вимагають подання у складі проміжної фінзвітності всіх форм звітності, нехай і в скороченому вигляді.
Окрему увагу слід звернути на «комплектність» фінзвітності для тих підприємств, у яких звітність за 2019 рік є першою звітністю за МСФЗ (тобто в яких дата переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р.). Слід зазначити, що згідно з МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ» вимоги цього стандарту застосовуються не лише до річної фінзвітності, але й до кожного проміжному звіту (якщо такий звіт складається) за частину періоду, що охоплюється першою фінзвітністю, складеною за МСФЗ.
Інакше кажучи, і проміжна фінзвітність за 2019 рік (тобто звітність за 1 квартал, півріччя і 9 місяців 2019 року) також повинна складатися з урахуванням вимог МСФЗ 1.
А це означає, що ми повинні забезпечити порівняльну інформацію за МСФЗ для звітності за 1 квартал 2019 року (півріччя, 9 місяців), трансформовану за МСФЗ. Тобто фінзвітність за 1 квартал 2019 року в підприємств, для яких першим звітним періодом за МСФЗ є 2019 рік, повинна включати:
— Звіт про фінансовий стан (Баланс) на 31.03.2019 р. (складений за МСФЗ) + порівняльну інформацію до нього — Баланс на 01.01.2018 р. + Баланс на 31.12.2018 р., трансформовані за МСФЗ;
— Звіт про прибуток та збиток та інший сукупний дохід — за 1 квартал 2019 року + порівняльну інформацію до нього — Звіт про фінрезультати за 1 квартал 2018 року, трансформований за МСФЗ;
— Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал за 1 квартал 2019 року + порівняльну інформацію до цих звітів — ці ж звіти за 1 квартал 2018 року, трансформовані за МСФЗ;
— примітки до фінзвітності. При цьому за вимогами МСФЗ 1 (§ 32) примітки, які подаються до проміжної фінзвітності першого звітного періоду за МСФЗ, повинні містити узгодження показників за даними П(С)БО і МСФЗ (узгодження власного капіталу та загального сукупного прибутку) для відповідного порівняльного періоду за 2018 рік.
МСФЗ-особливості подання звітності. Закон про бухоблік наказує МСФЗ-зобов’язаним підприємствам починаючи зі звітності за 2019 рік подавати фінансову звітність у єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. Формально ця вимога поширюється і на звітність за 1 квартал 2019 року. Подаватися звітність повинна в центр збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР. Але поки що з технічних причин подання звітності за таксономією в єдиному електронному форматі відкладається. Тому поки що МСФЗ-зобов’язаним підприємствам нічого не залишається, як звітувати «по-старому», використовуючи нацформи звітності.
Хоча НКЦПФР у своєму листі від 07.02.2019 р. № 16/3318-П вказувала на те, що фінзвітність уже за 1 квартал 2019 року потрібно подавати за таксономією.
Нагадаємо, що Мінфін, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР схвалили таксономію UA XBRL МСФЗ. Опублікована вона (у вигляді переліку файлів) на сайті Мінфіну та сайтах регуляторів: Нацкомфінпослуг і НКЦПФР.
XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language) — якраз і є електронний формат подання звітності на основі таксономії МСФЗ.