07.08.2019

ПЗ на період раніше: як виправити?

Помилково вхідну податкову накладну (ПН), зареєстровану несвоєчасно, включили в податковий кредит (ПК) місяцем складання — квітнем (а не місяцем реєстрації — травнем) і в тому ж квітні за нею нарахували компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ). Помилку виявили в липні. Чи потрібно виправляти помилку, адже зрештою через неї не виникне ПДВ-недоплати за квітень і травень?

Хоча ПК урівноважений компенсуючими ПЗ і недоплати як такої не виникає, помилку все одно слід виправити, оскільки ПК з ПЗ задекларовані не в тому періоді.

Інакше, якщо залишити все як є і нічого не виправляти, фіскали можуть при перевірці зняти ранній ПК в одному періоді і донарахувати ПЗ в іншому (тоді як ранні зайві ПЗ або ПК періоду, якого не вистачає, податківці найчастіше не помічають, залишаючи їх виправлення на розсуд платника) і через це «пришити» платникові недоплату відразу у двох періодах з усіма подальшими штрафонебезпечними наслідками. Тому з’ясуємо, як ситуацію виправити.

Перенесення ПК з ПЗ до потрібного періоду. Для виправлення помилки необхідно, за великим рахунком, перенести ПК з ПЗ із квітня у травень. Для цього доведеться подати два уточнюючі розрахунки (УР): (1) до квітня — такий, що знімає ПК з ПЗ, і (2) до травня — такий, що додає ПК з ПЗ.

Перенесення ПК. З перенесенням ПК складнощів бути не повинно. Для цього достатньо:

— у ряд. 10.1 першого УР (до квітневої декларації) відмінусувати зайвий ПК (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д5, у якому зняти зайвий ПК з «-» одним рядком);

— у ряд. 10.1 другого УР (до травневої декларації) додати ПК (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д5, у якому додати ПК одним рядком).

Зверніть увагу: і в першому, і в другому випадку уточнюючий додаток Д5 заповнюють тільки на суму помилки — «дельту». Повністю переписувати Д5 наново не потрібно (ЗІР 101.24).

Перенесення ПЗ. По суті, аналогічним чином (зняти у квітні/додати в травні — щоправда, через свій компенсуючий ряд. 4.1 УР) переносити потрібно і ПЗ.

Проте є нюанс: ПЗ прив’язані до ПН, тобто також потрібно виправити і ПН. Адже через помилку у квітневій зведеній компенсуючій ПН «прописалися» зайві ПЗ наступного місяця — травня. Тому далі поговоримо про виправлення ПН.

Виправлення ПН. Прикро, що помилка зачепила відразу дві зведені компенсуючі ПН: (1) квітнева зведена ПН — завищена, а (2) травнева зведена ПН — занижена.

Раз річ у сумах, то слід виправити сумову помилку ПН. Щоправда, за сумовими помилками податківці останнім часом стали просувати свою фіскальну теорію (про яку скажемо пізніше). А поки що — про виправлення сумових помилок традиційним способом.

Виправляючий РК (базовий підхід). Згідно зі ст. 192 ПКУ РК складається також для виправлення помилок, допущених у ПН, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації.

За ПКУ будь-які помилки (включаючи сумові) виправляють за допомогою РК.

Для цього поточною датою виявлення помилки до помилкової ПН складають виправляючий РК (збільшуючий або зменшуючий). А отже, щоб виправити дві ПН у нашій ситуації, необхідно поточною датою виявлення помилки скласти два РК — відповідно: (1) до квітневої зведеної ПН — зменшуючий РК; (2) до травневої зведеної ПН — збільшуючий РК.

Зверніть увагу: компенсуючі коригування обліковують у тих же рядках декларації, що і, власне, компенсуючі ПЗ (тобто в ряд. 4.1, 4.2), а ось розшифровують при цьому такі РК-коригування в додатку Д1. Тому, виправляючи, як зазначалося вище, за допомогою двох УР помилки і переносячи компенсуючі ПЗ з квітня у травень, доведеться:

— у ряд. 4.1 першого УР (до квітневої декларації) відмінусувати зайві компенсуючі ПЗ (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д1, у якому зняти ці ПЗ з «-» одним рядком);

— у ряд. 4.1 другого УР (до травневої декларації) додати компенсуючі ПЗ (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д1, у якому додати ці ПЗ одним рядком).

Приклад. У квітні помилково відобразили травневий ПК (1000 грн.) і через це завищили квітневі компенсуючі ПЗ (на 1000 грн.). Тоді помилку виправляємо так:

* Інші рядки УР заповнюємо з урахуванням даних з помилкових декларацій.

Перевиписування/довиписування ПН (підхід податківців). Проте фіскали останнім часом стали просувати позицію про те, що сумові помилки потрібно виправляти у два кроки, тобто:

— зареєструвати зменшуючий РК (обнуливши помилкову ПН);

— зареєструвати нову ПН (на правильний обсяг постачання) датою першої події.

Про це говорилося в листах ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2495/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а про виправлення компенсуючих ПН — у листі ДФСУ від 25.03.2019 р. № 1232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і ЗІР 101.15.

Так ось, якщо дотримуватися поради контролерів, то виходить, що в нашій ситуації дві помилкові ПН (квітневу і травневу) необхідно обнулити і перевиписати наново з правильним обсягом. Але ж якщо помилку виявили з часом, то перевиписування і запізніла реєстрація ПН обіцяють платникові неабиякі штрафи за п. 1201.1 ПКУ.

І, до речі, навіть якщо й просувати варіант з ПН, то з повним перевиписуванням зведеної компенсуючої ПН податківці явно перегинають палицю, оскільки цілком можна обійтися доскладанням ПН на різницю (ПЗ, яких не вистачає). Адже самі ж фіскали (!) визнають можливість складання протягом звітного періоду декількох зведених компенсуючих ПН (ЗІР 101.16).

І, можливо, тому нещодавно в одній із консультацій податківці щодо виправлення зведених компенсуючих ПН висловилися м’якше і запропонували: (1) зайві рядки виключати зменшуючим РК, а (2) на рядки, яких не вистачає (тобто на помилково недовключені ПН) складати нову компенсуючу ПН відповідною датою (лист ДФСУ від 05.07.2019 р. № 3107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Хоча на сьогодні ст. 192 ПКУ встановлено єдиний механізм виправлення ПН-помилок — за допомогою РК. Тому погодитися з контролерами можна тільки після внесення змін до законодавства.

Інша річ, що в продавця він може призводити до викривлення ліміту (виникнення в СЕА ∑Перевищ, який не зникає). Але ж при варіанті податківців таке викривлення ліміту вийде ще більшим!

Бухоблік. І не забудьте також виправити помилку й у бухобліку. Тобто на підставі бухдовідки поточним місяцем виправлення помилки:

(1) відсторнувати (методом «червоне сторно») зайві квітневі:

ПК (Дт 641/ПДВ — Кт 644/1) з

— ПЗ (Дт 949 — Кт 643/ПЗ за п. 198.5;

Дт 643/ПЗ за п. 198.5 — Кт 641/ПДВ) і

(2) відновити ПК з ПЗ (аналогічними записами — «не сторно»).

Також зверніть увагу, що компенсуючі ПЗ потрапляють на витрати (Дт 949). Тому якщо через помилку в прибутківця-квартальника в якомусь із кварталів виявилися завищені витрати, а в іншому — занижені, то уточнитися слід було б і з податку на прибуток.

І на завершення зазначимо, що за діючими правилами компенсуючі ПЗ нараховують у тому періоді, в якому виникло право на ПК (незалежно від того, відображений ПК чи притриманий; ЗІР 101.06), або в періоді фактичного використання товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваній/негосподарській діяльності (п. 198.5 ПКУ). Тому зверніть увагу: виправляти довелося б наполовину менше, якщо є можливість почекати з компенсуючими ПЗ і відкласти їх нарахування, скажімо, до періоду фактичного використання товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваній/пільговій діяльності. І заразом до того часу притримати також і ПК. Тоді достатньо буде виправити тільки один помилковий квітень, а з травнем нічого робити не потрібно.