11.09.2020

Оренди немає, а орендний код є

Приводом для написання цієї статті стали два листи податківців щодо одного запитання, але з діаметрально протилежними висновками. Усе обертається навколо втрати єдиноподатниками права не платити земподаток, якщо земділянка або нерухомість на ній передаються в оренду/позичку. Цікаво?

Лист ДПСУ від 21.08.2020 р. № 3512/ІПК/99-00-04-03-03-06: обов’язок зі сплати земельного податку в єдинника виникає з дати початку здійснення діяльності з надання нерухомого майна в оренду до моменту припинення такої діяльності (закінчення дії договорів оренди).

Лист ДПСУ від 21.08.2020 р. № 3514/ІПК/99-00-04-03-03-06: якщо при реєстрації єдинник визначив орендний вид діяльності 68.20 як основний, то за відсутності фактичних випадків реалізації зазначеного виду діяльності він не звільняється від обов’язку нарахування, сплати і надання податкової звітності із земельного податку .

Ось такі дива! Обидва листи відповідають на одне й те саме запитання, але кожен по-своєму.

Звучить воно так: сплачувати земподаток повинні тільки ті єдинники, які фактично здають земельні ділянки/нерухоме майно в оренду, чи всі, хто має відповідний код КВЕД?

Як бачите, перший лист достатньо ліберальний. Другий же — украй фіскальний. І навіть знущальний. Говорячи про вільний вибір підприємцем видів діяльності (п. 1 ст. 44 ГКУ), податківці неначе насміхаються: «обізвався грибом…», ось і плати тепер земподаток узагалі без здійснення діяльності.

І з ними можна було б погодитися, оскільки в загальному випадку плата за землю — майновий податок, обов’язок зі сплати якого виникає з одного лише права власності / постійного користування на землю.

Проте, на наш погляд, логіка звільняючого п.п. 4 п. 297.1 ПКУ дещо інша. Він покладає такий обов’язок на єдинників не щодо всіх земельних ділянок, а лише щодо тих, які вони використовують для здійснення орендної діяльності. Тобто вирішальною умовою звільнення єдинників від земельного податку є не наявність/відсутність орендного коду в ЄДР, а саме факт оренди.

Ну а підтверджується такий факт не інакше як договорами оренди, які в разі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) повинні укладатися в письмовій формі (ч. 1 ст. 793 ЦКУ). При цьому обчислення строку договору найму починається з моменту підписання акта передачі нерухомості наймачу. Припиняється такий договір підписанням сторонами акта зворотної передачі (ст. 795 ЦКУ). Ось за ті періоди, коли діють договори оренди, єдинники й повинні сплачувати земельний податок. Якщо така діяльність несистематична (скажімо, ви здаєте свою нерухомість тільки влітку), можна подавати щомісячні податкові декларації (п. 286.3 ПКУ). Про це говориться в першому листі.

Сподіваємося, у майбутньому поєдинку між листами, які ми сьогодні прокоментували, переможе саме перший і його позиція стане офіційною позицією ДПСУ.