ПН розблокували після закінчення 1095 днів: чи є право на податковий кредит?

Отже, чи є шанс у покупця в цьому випадку показати податковий кредит (ПК), враховуючи, що з дати складання ПН минуло 1095 днів?

Дивіться. У нас є загальна норма, яка визначає, протягом якого строку покупець має право показати ПК. Вона міститься в п. 198.6 ПКУ й обмежує таке право 1095 днями з дати складання ПН. Причому ПКУ не має застережень про те, що перебіг цього строку зупиняється на період блокування ПН чи на період судового або адміністративного оскарження рішення податківців про зупинення реєстрації ПН.

Зауважимо, що законопроєкт № 5600*, який ініціюється Кабміном (так звана податкова реформа), передбачає, що строк відображення ПК буде зменшений взагалі до 180 днів . Але при цьому перебіг цього строку зупинятиметься на період блокування ПН. Але це все — на перспективу. Поки що відповідних норм у ПКУ немає.

* Детальніше — у статті «Сплеск активності» ВРУ: дайджест податкових законодавчих ініціатив» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 24).

Тобто, дотримуючись норми п. 198.6 ПКУ, виходить, що після закінчення 1095 днів з дати складання ПН показати ПК уже не можна . Навіть незважаючи на те, що судове рішення, яке зобов’язує податківців зареєструвати ПН, винесене й набрало чинності. Звертають на це увагу й податківці.

Проте ПК можна відображати ще й шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР). У загальному випадку на подання УР у нас теж відведено все ті ж 1095 днів. Але ось тут є один цікавий момент!

Пункт 50.1 ПКУ говорить про те, що платник має право подати УР «з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу». А згідно з п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ на період карантину (з 18 березня 2020 року по останній день місяця (включно), в якому закінчується карантин) перебіг строків давності за ст. 102 ПКУ зупиняється. Причому обмежень щодо виду податку немає. Так, ст. 102 ПКУ безпосередньо визначає строки, протягом яких податківці можуть донарахувати податкові зобов’язання платникові. Але оскільки п. 50.1 ПКУ (яка регулює «самовиправлення») теж посилається на ст. 102 ПКУ, то норма про продовження строків повинна стосуватися й строків подання УР.

Але не виключено, що на практиці податківці можуть «встромляти палиці в колеса» стосовно УР, поданих до періоду старше 1095 днів. Проте право подати УР пізніше 1095 днів, якщо граничний строк його подання припав на карантин, за ПКУ все ж є! Тобто у вашому випадку право подати УР до декларації за квітень 2018 року ще не закінчилося.

До якого періоду подається УР? До того періоду, в якому первісно виникло право на ПК. При цьому, незважаючи на те що право на ПК дає тільки зареєстрована ПН, період відображення ПК залежить тільки від того, своєчасно чи несвоєчасно зареєстрована ПН (п. 198.6 ПКУ). Якщо вона зареєстрована своєчасно — то первісно право на ПК виникає в періоді її складання; несвоєчасно — у періоді її реєстрації.

Судячи із запитання, контрагент склав ПН у квітні й у квітні ж відправив її на реєстрацію. Розблоковані ПН реєструються датою відправлення їх на реєстрацію, тому така ПН була зареєстрована своєчасно. Тобто право на ПК за такою ПН покупець отримав у квітні 2018 року (у періоді складання ПН). Саме до цього періоду й подається УР.

Може виникнути запитання: чи правомірно подавати УР до квітня 2018 року, якщо на той момент ПН ще не була зареєстрована? На наш погляд — перешкод для цього немає. А ось думка податківців із цього приводу — неоднозначна. У роз’ясненнях, присвячених періоду відображення ПК за розблокованою ПН, вони взагалі не згадують про можливість відображення ПК у цьому випадку через УР (хоча прямо й не говорять про заборону). Але стосовно відображення розблокованого «зменшуючого» розрахунку коригування (який, нагадаємо, повинен відображатися «період у період» і не може переноситися на інші періоди) податківці говорять про те, що зменшити ПЗ потрібно якраз таки шляхом подання УР до декларації**:

** Детальніше див. статтю «Розблокували мінусовий РК: коли зменшуємо ПЗ» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 24).

— за період складання РК (при своєчасному направленні РК на реєстрацію)

або

— за період подання РК на реєстрацію (при несвоєчасному відправленні РК на реєстрацію).

Якщо такий підхід (через УР) застосовний до розблокованих «зменшуючих» РК, то чому він не може бути застосований і до ПН? Підхід має бути один.

Звідси можна дійти висновку, що показати ПК у нашому випадку можна через УР. Принаймні можна спробувати це зробити. Але не виключаємо, що податківці перешкоджатимуть цьому.

Зауважимо ще декілька моментів, пов’язаних із нашою ситуацією.

Якщо УР буде прийнятий податківцями. Після подання такого УР утворюється переплата на «особовому рахунку». Погашати нею поточні зобов’язання не можна. Її можна буде «пустити» або на сплату штрафів з ПДВ, або повернути на ПДВ-рахунок.

Регліміт за зареєстрованою ПН. Оскільки, зрештою, постачальник зареєстрував ПН, то вона збільшить регліміт, який зберігається за покупцем. Жодних маніпуляцій для його «нівелювання» (наприклад, нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання) робити не потрібно.

Якщо вирішили не відображати ПК. У такому разі сума ПДВ списується на витрати (Дт 949 — Кт 644/1).