15.10.2021
Відразу відкинемо можливі непорозуміння: якщо продавець узагалі не зобов’язаний застосовувати РРО, то й жодних порушень тут не буде.
Скажімо, якщо це ФОП — єдиноподатник групи 1 або нехай навіть старших груп 2 — 4, але в поточному році поки що не перевищив прибутковий бар’єр (1 млн 320 тис. грн) і не здійснює ризикові операції, зазначені в п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (реалізацію ТСПТ, ювелірки, лікарських засобів і медвиробів тощо). У такому разі він може як отримувати, так і повертати кошти за товар без РРО, причому у будь-якій формі.
Проте в нашій ситуації, найімовірніше, йде мова не про РРО-звільненця, а, навпаки, про РРО-зобов’язаного продавця, який втратив право на безРРОшне існування. Саме тому він і торгував за безготівку, щоб уникнути установлення РРО. І, схоже, трохи прорахувався, оскільки, по-перше, фіскали заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково. По-друге, РРО в цій ситуації все-таки був потрібен. По-третє, штрафні санкції за його відсутність теж можуть бути ☹. Проте є шанс цю випадкову помилку виправити, хоча і не за так — і це по-четверте. Далі про усе по порядку.
Це якраз той окремий випадок, коли виконання вимог фіскалів могло б уберегти продавця від біди.
А вони наполягають на тому, що (категорія 109.02 ЗІР) повертати кошти за неотриманий товар (ненадану послугу), оплата за які здійснювалася у безготівковій формі через установу банку, слід також через установу банку. У такому разі РРО не застосовується.
Наша позиція з цього питання протилежна: законодавство не забороняє суб’єктові господарювання застосувати в цьому випадку як безготівкову, так і готівкову форму розрахунку. Адже Закон про РРО, на який посилаються фіскали для обґрунтування свого підходу, не містить норму, яка прямо б вводила будь-які обмеження із цього приводу. Таким чином, продавець мав право здійснювати таку операцію, проте при цьому він повинен був ураховувати, що вона є розрахунковою, тому потрапляє в сферу регулювання Закону про РРО.
Це засаднича теза для тих, хто згідно із законом зобов’язаний застосовувати РРО. Причому через РРО слід реєструвати рух коштів як в одному напрямі (при продажу товару та отриманні продавцем коштів за нього), так і в зворотному (при поверненні коштів покупцеві у разі повернення останнім товару).
Адже видача готівкових коштів покупцеві за повернений товар — це теж розрахункова операція (ст. 2 Закону про РРО).
Тому ви повинні видати особі, яка повертає товар, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (видатковий чек).
При цьому може статися так, як в описаній нами ситуації: продаж товару за безготівку — операція не розрахункова і застосування РРО не вимагає. А ось видача готівки за цей товар при його поверненні (зокрема, через неналежну якість) — це вже розрахункова операція, яку слід було провести через РРО.
За порушення, яке вчинив продавець, — невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, — до нього можуть бути застосовані фінсанкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО (ср. ). На щастя, до 1 січня 2022 року їх розміри зменшені (п. 11 розд. II Закону про РРО). На сьогодні штраф складає: за порушення, здійснене уперше, — 10 % вартості проданих (!) із порушеннями товарів; за кожне наступне вчинене порушення — 50 % вартості таких товарів.
Причому, на нашу думку, слово «проданих» тут слід розуміти в широкому сенсі. Тобто якщо без застосування РРО внесений аванс, а товари ще не продані, або видана готівка при поверненні раніше проданого товару (як у нашому випадку), штраф все одно буде.
Але фактично штраф визначатиметься не від вартості проданих з порушеннями товарів, а від суми розрахункової операції, яку не провели через РРО.
Зверніть увагу! Продавець і надалі може працювати без РРО, якщо отримуватиме оплату за товари виключно у безготівковій формі і не здійснюватиме розрахункові операції, які вимагатимуть застосування РРО. Інакше кажучи, одинична помилка — зовсім не вирок, і вішати на себе РРО-ярмо після цього не потрібно. Проте штраф у розмірі 10 % від суми виданих коштів заплатити доведеться, причому і в тому випадку, якщо порушення було здійснене під час карантину. Звичайно, якщо податківці виявлять це порушення при перевірці. До речі, з 1 січня штрафи виростуть до 100 % і 150 % відповідно за перше і кожне наступне порушення. Тому є вагомий мотив таке порушення приховати. Як? Читайте далі.
Продавцю-«юрику» або ФОП-загальносистемнику ми нічим, на жаль, не допоможемо. Адже у першого — касова книга + повний облік руху ТМЦ, а їх не так вже і легко здолати. У другого — щоденний облік доходів в Типовій формі, де для повернення коштів покупцям у зв’язку з поверненням ними товару є окрема графа.
А ось ФОП-єдиноподатнику, та ще й безПДВшнику це зробити досить просто. Як саме, покажемо на прикладі.
Припустимо, ФОП-єдиноподатник продав протягом місяця за безготівковим розрахунком 3 од. товару по 1000 грн за кожну і за одну з них повернув гроші покупцеві. Тоді він повинен був би показати за цей місяць 2000 грн доходу, проте надходження на банківський рахунок складали 3000 грн, що викличе запитання у перевіряючих.
Щоб заховати кінці у воду, варто зафіксувати дохід у сумі 3000 грн. Для другогрупника сума ЄП від цього не зміниться. А ось третьогрупнику доведеться заплатити зайві 50 грн ЄП (5 % х 1000 грн), що удвічі менше, ніж 100 грн штрафу (10 % х 1000 грн). А з нового року штраф складатиме вже 1000 грн (100 % вартості), тому економія більш ніж очевидна.
Хвилюватися при цьому за розбіжності в товарному обліку (оскільки фактично в наявності на одну одиницю товару більше, ніж повинно бути) такому ФОП узагалі не варто, адже ніяких правил ведення обліку ТМЦ для підприємців не встановлено.