25.02.2022
Нюанс щодо розрахункового періоду для визначення середньої зарплати. За загальними правилами в нас розрахунковий період для обчислення «лікарняної» середньоденної зарплати — це 12 календарних місяців роботи (з першого до першого числа) в цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266*).
* Порядок обчислення середньої заробітної плати.., затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
А якщо працівник не відпрацював 12 календарних місяців? У такому разі беремо в розрахунок меншу кількість повністю відпрацьованих календарних місяців.
При цьому якщо працівник:
— пропрацював у роботодавця менше 12 повних календарних місяців, середню зарплату для оплати днів непрацездатності обчислюють виходячи із заробітної плати, нарахованої у фактично відпрацьованих календарних місяцях (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку;
— не відпрацював повний календарний місяць — середню зарплату обчислюють за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Про випадок, коли працівник захворів у перший день роботи, говоритимемо в окремому розділі цієї статті.
Плюс такий нюанс. Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного числа такого місяця, то такий місяць при розрахунку лікарняних/декретних не вважається повністю відпрацьованим (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 № 5.2-32-880).
Щоб не заплутатися в цих правилах і винятках, наведемо приклади. І все стане зрозуміло.