20.04.2015

Гарантії учасникам бойових дій: пам’ятка роботодавцю

На жаль, перебування на передовій у зоні АТО ще не гарантує автоматичного отримання статусу учасника бойових дій (далі — статус УБД). Рішення про його надання приймає спеціальна комісія на підставі певного пакета документів. Якщо з документами все гаразд, тому, хто звернувся за отриманням статусу УБД, видадуть посвідчення УБД і нагрудний знак.

Хто може отримати статус УБД? Це (див. п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, далі — Закон № 3551):

— військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці, працівники МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНВ, ДПтС, військових формувань;

— працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення в порядку, установленому законодавством.

Що ж потрібно знати роботодавцям співробітників зі статусом УБД? Відповідь на це запитання в Пам’ятці.

ПАМ’ЯТКА РОБОТОДАВЦЮ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ

Роботодавець зобов’язаний

Роботодавець має пам’ятати

1. Перевести працівника (з його згоди) на легшу роботу, якщо згідно з медичним висновком він її потребує (ст. 170 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП). Причому якщо на новому місці роботи заробіток нижчий, ніж на попередньому, то в загальному випадку за працівником необхідно зберегти середній заробіток за попереднім місцем роботи протягом двох місяців з дня переведення

1. До зарплати працівника зі статусом УБД не можна застосовувати ПСП у підвищеному та максимальному розмірі на підставі п.п. «е» п.п. 169.1.3 і п.п. «б» п.п. 169.1.4 Податкового кодексу України відповідно

2. Оплачувати лікарняні в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу ( п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551)

3. Перенести на інший період або продовжити щорічну відпустку працівника в разі, якщо він був мобілізований напередодні або під час відпустки ( п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки)

2. У разі звільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці учасники УБД матимуть переважне право на залишення на роботі ( ч. 2 ст. 42 КЗпП)

4. Надавати щорічну відпустку у підходящий для працівника час (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки)

5. Надавати за бажанням працівника додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щороку (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551)

Як бачите, гарантій працівникам, яким надано статус УБД, не так уже й багато. Але дотримувати їх — прямий обов’язок роботодавця. Добре, що хоч так держава підтримує наших захисників.

Щоправда, краще б усі працювали на своїх місцях. У штатному режимі. І навіть без таких додаткових гарантій. Щоб не було війни!