Почнемо з першого запитання. Нагадаємо, що для розрахунку відпускних обчислюють середню зарплату шляхом ділення заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів такого періоду (п. 7 Порядку № 100*).
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
При розрахунку середнього заробітку слід пам’ятати, що із загального числа днів у розрахунковому періоді виключають, зокрема, період, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).
Ця норма Порядку № 100 не містить розшифровку причин відсутності на роботі, при якій заробіток не зберігається (зберігається частково) і дні такого періоду виключаються з розрахункового періоду. Головне, щоб така причина відсутності на роботі була поважною або була передбачена законодавством.
Тому із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключають як звичні для нас відпустки без збереження зарплати (ст. 25 та 26 Закону про відпустки**), так і період «вимушених» неоплачуваних відпусток, тривалість яких керівники відповідних органів визначають самостійно залежно від бюджетних призначень згідно з:
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
— п. 66 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014***;
*** Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.
— п. 9 розд. ІІІ Прикінцевих положень Закону № 76****.
**** Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.
Тепер давайте подивимося, як це виглядає в цифрах. За умовами ситуації, наведеної в листі, розрахунковим періодом для відпустки в березні 2015 року є березень 2014 року — лютий 2015 року. Припустимо, що сума зарплати за розрахунковий період становить 29500 грн.
Визначимо кількість календарних днів за розрахунковий період:
365 - 10 - 59 = 296,
де 10 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;
59 — кількість календарних днів, що припадають на відпустку «за свій рахунок» (за період з 01.10.2014 р. по 28.11.2014 р. включно), надану на підставі п. 66 Закону про Держбюджет-2014.
Знайдемо середню зарплату:
29500 грн. : 296 к. дн. = 99,66 грн.
Сума відпускних становить:
99,66 грн. х 14 к. дн. = 1395,24 грн.
Щодо другого запитання. Відпустка без збереження зарплати надається виключно на підставах, оговорених у ст. 25 і 26 Закону про відпустки, та за наявності бажання працівника скористатися такою відпусткою. Але з 01.01.2015 р. керівники органів виконавчої влади та інших державних органів отримали право у межах бюджетних призначень відправляти своїх працівників у відпустки без збереження зарплати і при цьому самостійно визначати тривалість такої відпустки. Згода (бажання) працівника на цю відпустку не потрібна (п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76).
Зауважимо, що з 03.08.2014 р. по 31.12.2014 р. такими повноваженнями наділялися керівники більш вузького кола держорганів — керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства (п. 66 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014).
Зверніть увагу! Підстава для надання відпустки без збереження зарплати відповідно до Закону № 76 та Закону про Держбюджет-2014 не прописана у Законі про відпустки.
Тепер переходимо до визначення впливу неоплачуваної відпустки на тривалість щорічних відпусток. У ст. 9 Закону про відпустки визначені періоди роботи (у тому числі і для держслужбовців), які зараховують до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки.
Для вирішення ситуації, наведеної у запитанні, треба звернути увагу на п. 4 ч. 1 ст. 9 цього Закону. Згідно з цим пунктом до згаданого стажу включають час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про від-
пустки.
Ось і виходить, що до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки потрапить час перебування у відпустках без збереження зарплати виключно за підставами, визначеними у ст. 25 і 26 Закону про відпустки (крім відпустки для догляду за дитиною до 6 років). Але, як вже відзначалося раніше, відпустка «за свій рахунок», передбачена Законом № 76 та Законом про Держбюджет-2014, не прописана ані у ст. 25, ані у ст. 26 Закону про відпустки.
Важливо! Період відпустки без збереження зарплати, в якій працівники органів виконавчої влади та інших держорганів перебувають за рішенням їх керівників, виключають зі стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Звісно, це вплине і на тривалість «заробленої» щорічної основної відпустки. Проілюструємо це на прикладі ситуації, наведеної у запитанні:
1. Визначаємо кількість календарних днів, які включаються до стажу для надання щорічної основної відпустки:
365 - 10 - 56 = 299 (к. дн.),
де 365 — кількість календарних днів у робочому році (з 20.03.2014 р. по 19.03.2015 р.);
10 — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), що припадають на робочий рік;
56 — кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати за рішенням керівника (з 05.01.2015 р. по 01.03.2015 р.).
2. Розраховуємо, скільки календарних днів щорічної основної відпустки припадає на 1 відпрацьований календарний день:
30 : (365 - 10) = 0,0845 (к. дн.),
де 30 — кількість календарних днів щорічної основної відпустки, що належать держслужбовцю за повний відпрацьований робочий рік;
365 — кількість календарних днів за рік;
10 — кількість святкових та неробочих днів відповідно до ст. 73 КЗпП.
3. Розраховуємо тривалість щорічної основної відпустки держслужбовця, на яку він має право за робочий рік з 20.03.2014 р. по 19.03.2015 р.:
299 х 0,0845 = 25 (к. дн.).
Зовсім іншу ситуацію будемо мати при наданні держслужбовцям додаткової оплачуваної відпустки за стаж держслужби тривалістю до 15 календарних днів. Основоположний критерій тут — саме стаж держслужби. До стажу держслужби, зокрема, входить період, коли держслужбовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом (абз. 2 п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283).
Фактично працівник, перебуваючи у відпустці без збереження зарплати за Законом № 76 або Законом про Держбюджет-2014, не перериває трудових відносин із роботодавцем. При цьому причини його нез’явлення на роботі у цей період є поважними, оскільки передбачені на нормативно-правовому рівні. Отже, період перебування працівника у відпустці «за свій рахунок» за рішенням керівника потрапить до стажу держслужби.
І наостанок звернемо увагу на таке. Перебування у відпустці без збереження зарплати на підставах, передбачених Законом № 76 або Законом про Держбюджет-2014, не позначиться на тривалості додаткової оплачуваної відпустки за стаж держслужби.