18.09.2017

Кому, коли і скільки: розраховуємо лікарняні в різних ситуаціях — добірка роз’яснень від соцстраху

Коментар до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924

Що робити, якщо:

— працівник надав два листки непрацездатності з «накладкою в днях»?

— установа реорганізувалася і з’явилися складнощі з розрахунковим періодом?

— у бухгалтера виникли сумніви щодо страхового стажу працівника і потрібна довідка з його підтвердженням, яку працівник не надав?

Отже, як розрахувати лікарняні в цих ситуаціях? Роз’яснення Фонду соцстраху з цих питань наведені в листі, що коментується. Розглянемо кожну ситуацію окремо.

Два лікарняних «унапуск»

Ситуація, про яку йде мова в листі, що коментується, така: працівник надав два листки непрацездатності (далі — ЛН) за різними страховими випадками, при цьому дата закриття одного лікарняного і дата відкриття іншого збігаються. Проте страхові випадки за такими ЛН різні.

Значить, розрахункові періоди для оплати двох періодів тимчасової непрацездатності різні (див. лист Мінпраці від 02.11.2007 р. № 623/020/99-07). При цьому розрахунковий період для кожного страхового випадку визначатиметься на дату його настання, тобто на перший день хвороби.

Якщо з розрахунковим періодом усе більш-менш зрозуміло, то незрозуміло, за чий рахунок і як оплачуватиметься «спільний» для двох лікарняних день. Адже згідно зі ст. 22 Закону № 1105 перші 5 днів хвороби працівника оплачують за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з 6-го дня хвороби — за рахунок коштів Фонду. І на практиці можлива ситуація, коли за першим ЛН останній день хвороби повинен оплачуватися Фондом, а перший день хвороби за другим ЛН — за рахунок роботодавця. Так хто ж цей день таки оплатить?

ФСС з ТВП, мабуть, не бажаючи брати на себе додаткові витрати, трактує таку ситуацію на свою користь. Відповідь його така:

за першим лікарняним листом «спільний» день не оплачується, оскільки один і той же день не може бути оплачений двічі;

за другим лікарняним листом оплата йде з першого дня його відкриття. Тобто перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з шостого — за рахунок ФСС з ТВП.

Зазначимо, що раніше фахівець Мінсоцполітики в консультації таку ситуацію розглядав по-іншому. Дійсно, «спільний» день хвороби не може бути оплачений двічі. Проте первинним, у тому числі і «день з накладкою», в оплаті має бути перший ЛН. Другий ЛН буде оплачений починаючи з другого дня хвороби, при цьому відлічувати перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потрібно з першого дня хвороби за другим страховим випадком. Як бачимо, вже не вперше думка Фонду не збігається з точкою зору Мінсоцполітики. Хотілося б почути офіційну думку щодо оплати «спільного» дня хвороби для двох ЛН не лише від Фонду, але й від працеоплатного відомства…

Реорганізація установи: як визначити розрахунковий період

При оплаті лікарняного першим кроком є визначення розрахункового періоду. Цей період залежить від тривалості трудових відносин. Так, якщо трудові відносини тривають:

— більше року — розрахунковим періодом є 12 календарних місяців перебування в трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання хвороби;

— менше 12 місяців — розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа);

— менше календарного місяця — розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Але що відбувається з трудовими відносинами у разі реорганізації установи? Адже від цього залежить розрахунковий період.

Важливо! При реорганізації установи, а також у разі зміни власника дія трудового договору працівника триває.

Це передбачено ч. 4 ст. 36 КЗпП.

А раз трудові відносини у випадку реорганізації установи не припиняються, то розрахунковий період визначаємо в загальному порядку — у розрахунковий період увійдуть 12 календарних місяців або менший фактично відпрацьований період, що передують місяцю хвороби. Тобто, у разі хвороби працівника після реорганізації розрахунковий період визначайте з урахуванням місяців, відпрацьованих до реорганізації установи.

До речі, аналогічні роз’яснення були наведені в листі Мінпраці від 30.04.2010 р. № 129/18/99-10.

А якщо працівник у процесі реорганізації був звільнений, а потім прийнятий до вже реорганізованої установи? У цьому випадку розрахунковий період визначатиметься вже за новим місцем роботи, з моменту повторного прийняття на роботу до реорганізованої установи. Тобто в розрахунковий період місяці роботи до реорганізації не потраплять.

Довідка про підтвердження страхового стажу надана із запізненням: лікарняні потрібно перерахувати

Фахівці Фонду роз’яснили, як діяти роботодавцеві, якщо на момент надання лікарняного працівник не надав довідку з ПФУ за формою ОК-5 або ОК-7.

Навіщо потрібна така довідка? З її допомогою підтверджують страховий стаж працівника. Окрім того, що нам треба знати загальний страховий стаж для визначення відсотка оплати лікарняного листа, нам треба знати і спеціальний страховий стаж, а саме страховий стаж за останні 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.

Річ у тім, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, якщо на момент настання тимчасової непрацездатності страховий стаж працівника за 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, менше 6 місяців, то лікарняні розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачений ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище мінзарплати в місяці настання страхового випадку.

Іншими словами, сума лікарняних працівникові із страховим стажем менше 6 місяців підлягає спеціальному обмеженню.

А якщо працівник працевлаштувався нещодавно, а до цього працював у іншого роботодавця? Адже можлива ситуація, коли за останні 12 місяців перед хворобою його сумарний страховий стаж (на старому місці роботи + на новому) набере 6 і більше місяців.

У такому разі лікарняні мають бути розраховані виходячи з нарахованого заробітку, без застосування спецобмеження. Тут якраз і знадобиться довідка за формою ОК-5 або ОК-7.

Нагадаємо, що її працівник особисто бере в органах ПФУ (лист ФСС з ТВП від 05.06.2015 р. № 5.2-32-946).

Якщо працівник надасть ЛН, а довідку, що підтверджує страховий стаж, — ні, при цьому у вашій установі він ще не заробив страховий стаж 6 місяців, то діяти треба так:

1. Нарахувати і виплатити лікарняні, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, тобто з розрахунку на місяць не вище, ніж МЗП.

2. Пізніше після надання працівником довідки, яка підтверджує, що за 12 місяців перед настанням страхового випадку його стаж більше 6 місяців, роботодавець повинен перерахувати суму лікарняних, застосувавши загальні правила розрахунку без обмеження, передбаченого ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, і донарахувати працівникові різницю.