21.10.2019
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон про запобігання корупції — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700.
Для багатьох людей та інституцій досконале володіння антикорупційним законодавством є функціональним (посадовим, професійним, фаховим) ОБОВ’ЯЗКОМ!
Натомість такі особи та інституції роблять помилки, неприпустимі навіть для антикорупціонерів-початківців.
Щоправда, доволі розгалужене і складне антикорупційне законодавство України має певні недоліки, проте Закон про запобігання корупції містить відповіді на більшість запитань, що можуть виникати у правоохоронця, судді чи суб’єкта відповідальності.
Читачі, напевне, пам’ятають наш матеріал «Види порушень антикорупційного законодавства», де розглядались поняття:
— корупційне правопорушення;
— правопорушення, пов’язане з корупцією;
— інші порушення Закону України «Про запобігання корупції».
Але постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2019 року у справі № 310/5119/19 змусила знову звернутись до теми (аби корисним писанням приборкати безмежне обурення).
Маємо висновок зазначеної постанови: головного спеціаліста — юриста Берестівської сільської ради Бердянського району Запорізької області визнано винним та притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1729 КУпАП.
Підставою для такого висновку є ситуація: головний спеціаліст — юрист не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про те, що сільський голова подав е-декларацію за 2017 рік з одноденним запізненням.
У викладеному суддя бачить саме порушення, пов’язане з корупцією.
Безумовно, і сільський голова, і головний спеціаліст — юрист припустилися порушень.
Сільський голова — порушив вимоги статті 1726 КУпАП в частині вчасності подання е-декларації.
Головний спеціаліст — юрист отримав звинувачення у порушенні частини першої статті 1729 КУпАП.
Читаємо:
«Стаття 1729. Невжиття заходів щодо протидії корупції
Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення — тягне за собою накладення штрафу від ста двадцяти п’яти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Зауважимо, що у статті 1729 КУпАП йдеться про виявлення корупційного правопорушення.
Звернемось до визначення поняття «корупційне правопорушення», зафіксованого у законодавстві.
Читаємо:
Стаття 1 Закону про запобігання корупції:
«корупційне правопорушення — діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
корупція — використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей».
Тримаючись букви закону, спробуємо з’ясувати, якими актами передбачено відповідальність за вчинення корупційного правопорушення.
КУпАП встановлює відповідальність лише за правопорушення, пов’язане з корупцією.
Тобто вчинення особою правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 1726 КУпАП, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією.
При цьому для констатації факту вчинення корупційного правопорушення потрібно отримати відповідний вирок суду за вчинення корупційного злочину.
За законодавством корупційними злочинами є:
— злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
— злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 369-2 Кримінального кодексу України.
У постанові Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2019 року у справі № 310/5119/19 — жодних посилань чи інформації про виявлення злочину, відповідальність за який передбачено Кримінальним кодексом України.
Читаємо, що пише суддя у постанові:
«04.10.2018 відносно сільського голови складено протокол № 258 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.11.2018 сільського голову було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 НМДГ, що становить 850 грн».
<…>
«Тобто головний спеціаліст юрист сільської ради Бердянського району, будучи, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення, достовірно знаючи про обов’язок перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які працюють в сільській раді Бердянського району, декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, у порушення вимог ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 № 19, не повідомив про це Національне агентство з питань запобігання корупції у встановлений строк до 11.04.2018, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Не вдаючись до підміни зафіксованих у законодавстві понять — дії чи бездіяльність головного спеціаліста — юриста не можна вважати адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено статтею 1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), оскільки порушення за цією статтею має такі складові:
— виявлення факту вчинення корупційного правопорушення;
— неповідомлення про виявлений факт корупційного правопорушення.
Але у розглянутій ситуації щодо декларацій співробітників сільської ради Бердянського району Запорізької області взагалі немає (і не виявлено) корупційного правопорушення.
Справедливо зауважити, що головний спеціаліст — юрист порушив вимоги частини другої статті 49 Закону про запобігання корупції, але неможливо порушити статтю 1729 КУпАП без наявності власне корупційного правопорушення.
Зазначений епізод неправильного правозастосування є показовим і, на жаль, доволі типовим. Небезпека подібного випадку — у можливості спиратись на такі підстави та обґрунтування для притягнення до відповідальності та звинувачення у корупції будь-якого працівника, посада якого передбачає запобігання корупції в органах державної влади, місцевого самоврядування чи іншій юридичній особі.
Ця незаконна постанова суду є ілюстрацією проблеми неусвідомленого читання та несвідомого застосування законодавства фахівцями юридичної науки. Насправді не лише «гуру юриспруденції» мають поважати закон і відрізняти:
— корупційне правопорушення від правопорушення, пов’язаного з корупцією;
— правопорушення, пов’язане з корупцією, від іншого порушення Закону України «Про запобігання корупції».
У колі експертів з антикорупційної тематики триває жвава дискусія щодо доцільності законодавчого захисту викривачів корупції. При цьому мало хто з експертів розуміється на теоретичних основах і досконало володіє понятійною базою антикорупційного законодавства.
Галузь запобігання корупції та боротьби з нею в Україні потребує законодавчого вдосконалення, понятійного розвитку та наявності відповідних фахівців.
Небайдужі читачі, яких я завжди ціную та думку яких шаную, інколи закидають мені, що я, піднімаючи проблему, не пропоную шляхів її розв’язання. Насправді навпаки: коли з’являються думки щодо подолання — я оприлюднюю проблему.
На часі наступна стаття про те, як ідентифікувати факт порушення статті 1729 Кодексу України про адміністративні правопорушення.