21.10.2019

Лікарняні у нестандартних ситуаціях

Працівниця прийнята на роботу на умовах роботи 4 години на день (0,5 штатної одиниці) з 01.10.2019 р. Посадовий оклад з урахуванням зайнятості становить 3000 грн. (6000 x 0,5). Цього ж дня вона захворіла (лікарняний з 1 по 4 жовтня). Загальний страховий стаж працівниці — 11 років, страховий стаж за останні 12 місяців — більше 6 місяців.
Працівник хворів з 1 по 10 жовтня 2019 року. У розрахунковому періоді жовтень-2018 — вересень-2019 нарахована зарплата становила 80956 грн. У липні він з 1-го по19-те число хворів, а з 22-го по 31-ше перебував у відпустці «за свій рахунок». Цього місяця йому була нарахована премія в сумі 3000 грн.
Якими мають бути наші дії у першій та другій ситуації?

Для розрахунку середньоденної зарплати, у разі якщо працівник захворів у перший робочий день, передбачена спеціальна норма в пп. 5 і 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. № 1266. У ній зазначено, що якщо хвороба настала в перший робочий день, то середньоденну зарплату потрібно розрахувати так: оклад працівника поділити на середньомісячну кількість днів (30,44).

Але як бути, якщо працівникові встановлений неповний робочий час (неповна зайнятість) і він захворів у перший робочий день?

Усе просто: середньоденну зарплату розраховуйте виходячи з частини посадового окладу пропорційно зайнятості працівника (див. лист ФСС від 06.03.2019 р. № 554-03-1).

Визначимо середньоденну зарплату:

3000 грн. : 30,44 = 98,55 грн.

Загальний страховий стаж працівниці більше 8 років, тому лікарняні оплачуємо в розмірі 100 % середньоденної зарплати. Вимогу п. 4 ст. 9 Закону про соцстрахування не застосовуємо, оскільки за останній рік страховий стаж працівниці перевищує 6 місяців.

Таким чином, сума лікарняних становитиме:

98,55 грн. х 4 к. дн. = 394,20 грн.

У розрахунковому періоді немає заробітку.

Пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з розрахункового періоду. Таких поважних причин декілька:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років;

— відпустка без збереження заробітної плати.

При цьому якщо в розрахунковому періоді немає заробітку з поважної причини, середньоденну зарплату розраховуйте виходячи з окладу (частини окладу) працівника, встановленого на день настання страхового випадку.

На другу ситуацію є також відповідь. Трапляються ситуації, коли місяць не відпрацьовано повністю (наприклад, у зв’язку з хворобою або іншою поважною причиною), а виплата цього місяця була нарахована. Наприклад, премія в поточному місяці нараховується за підсумками роботи за попередній. Тоді може так статися, що місяць повністю не відпрацьовано, але в ньому нарахована премія за підсумками роботи в попередньому місяці.

При цьому потрібно пам’ятати, що невідпрацьованим буде місяць, протягом якого працівник не працював жодного робочого дня з поважних причин (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16). У такій ситуації весь невідпрацьований календарний місяць не включається до розрахункового періоду, а також виплата, нарахована в такому місяці, не включається до розрахунку середньоденної зарплати.

У працівника в розрахунковому періоді є невідпрацьований місяць — липень. Але періоди «нероботи» з поважних причин йдуть не підряд, а розірвані вихідними днями. Водночас липень вважається повністю не відпрацьованим з поважних причин. Тобто його виключаємо з розрахункового періоду. Відповідно, премію, нараховану цього місяця, не враховуємо при обчисленні середньої зарплати. Середньоденна зарплата становитиме:

(80956 - 3000) : (365 - 31) = 233,40 (грн.).

Сума лікарняних:

233,40 грн. х 100 % х 10 к. дн. = 2334 грн.