18.01.2021
Основні цілі цифрового розвитку України та інформаційного суспільства усвідомлюються в першу чергу урядом країни, про що свідчать завдання, визначені в таких документах, як розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 649-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні», від 08.11.2017 № 797-р «Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації», від 17.01.2018 № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації», постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 56 «Деякі питання цифрового розвитку», від 08.07.2020 № 595 «Про утворення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації». Крім того, за останні роки експертами розроблено проєкти «Цифрова адженда України — 2020» (ucci.org.ua/uploads/files/ 58e78ee3c3922.pdf), «Україна 2030» — країна з розвинутою цифровою економікою» (strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html) та законопроєкт «Про цифровий порядок денний України» (www.rada.gov.ua/uploads/documents/ 40009.pdf), а в аналітичній доповіді1 розкрито сутність і передумови формування цифрових компетенцій, визначено стан їх розвитку та розроблено відповідні пропозиції органам державної влади.
1 Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу: аналіт. записка / Куйбіда В. С., Петроє О. М., Федулова Л. І., Андрощук Г. О. Київ: НАДУ, 2019. 28 с. URL: academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf (дата звернення: 04.01.2021).
Сьогодні для визначення і оцінки цифрових знань, компетентностей і навичок введено поняття «цифрової грамотності» (digital literacy), під якою розуміють вміння використовувати цифрову техніку, засоби зв’язку і мережі для пошуку, оцінювання, використання і створення інформації, а також ефективно виконувати завдання у цифровому середовищі.
У будь-якій країні важливим є знання рівня готовності населення до життя в інформаційному суспільстві, що визначається рівнем цифрової грамотності. Так, наприклад, за результатами «Дослідження: цифрова грамотність населення», ініційованого Міністерством цифрової трансформації (Мінцифри) у грудні 2019 року, 15,1 % населення Україні не володіло цифровими навичками взагалі, 37,9 % українців у віці 18-70 років має цифрові навички нижче середнього рівня, а за методологією Європейської Комісії цей показник ще нижче (53 %). Лише 25,5 % населення оцінює свій рівень цифрових навичок більш ніж середній, при цьому 52,6 % мешканців країни вважає неактуальним для себе навчання цифровим навичкам, 47,8 % громадян мають потреби у навчанні2.
2 Дослідження цифрової грамотності українців. URL: egap.in.ua/projects/doslidzhennia-tsyfrovoi-hramotnosti-ukraintsiv/ (дата звернення: 04.01.2021).
Серед головних причин такого стану є насамперед цифрова нерівність населення: 51 % сімей не мають комп’ютера, 49,4 % — ноутбуку, 67,6 % — планшету, 15,7 % — смартфону тощо. Лише 22,4 % мешканців в Україні взаємодіяли з органами влади через Інтернет у 2019 році. Саме тому для розв’язання цих проблем у Програмі діяльності українського Уряду на 2019-2020 роки було визначено завдання щодо охоплення 6 млн українців програмою розвитку цифрових навичок. Наприклад, в Російській Федерації (РФ), за даними дослідницького центру НАФІ, у 2019 році тільки 27 % росіян мали високий рівень цифрової грамотності3. За оцінкою Інституту статистичних досліджень і економіки знань Вищої школи економіки (ВШЕ), на початок 2020 року 24 % населення РФ старше 15 років володіло базовими цифровими навичками, і тільки у ще 12 % рівень був вище базового. Цей показник в РФ виявився набагато нижче, ніж в більшості європейських країн. Наприклад, у Нідерландах 30 % і 50 % відповідно, Фінляндії 26 % і 50 %, Великобританії 25 % і 49 %. Згідно з російським федеральним проєктом «Кадри для цифрової економіки», в 2019 році високу цифрову грамотність повинні були продемонструвати 27 % громадян, в 2020 — 30 %, в 2024 — 40 %. До кінця 2024 року в РФ навчання в цій сфері мають пройти 10 млн осіб.
3 Аналитики: высокой цифровой грамотностью отличается только четверть граждан нашей страны. URL: gr-sily.ru/obshestvo/analitiki-vysokoj-cifrovoj-gramotnost-yu-otlichaetsya-tol-ko-chetvert-grazhdan-nashej-strany-29346.html (дата звернення: 04.01.2021).
На середину 2020 року у Казахстані цифрова грамотність населення становила 82,1 %. За два роки реалізації державної програми «Цифровий Казахстан» за рахунок впровадження цифровізації було створено 120 тиc. нових робочих місць та залучено інвестицій на суму 37,8 млрд тенге ($0,09 млрд) в інноваційну екосистему4.
4 Цифровая грамотность населения Казахстана составляет 82 %. URL: www.inform.kz/ru/cifrovaya-gramotnost-naseleniya-kazahstana-sostavlyaet-82_a3667450 (дата звернення: 06.01.2021).
Один з найвищих серед країн ОЕСР рівень цифровізації суспільства спостерігається в Норвегії, де 87 % населення у віці 9 – 89 років користуються Інтернетом протягом дня. При цьому молодь (16 – 24 років) — складає 99 %; старше покоління (67 – 89 років) — 70 %. В цій країні реалізується амбіційна програма навчання суцільній цифровій грамотності всього населення, незалежно від статі, віку, зайнятості, освіти та місця проживання.
Сьогодні багато країн приділяють велику увагу навчанню населення і публічних службовців цифровим навичкам і компетентностям. Наприклад, у доповіді «Діяти або відставати: цифрове майбутнє Великобританії»5 визначається подальший розвиток освіти у шести основних напрямках:
5 В Великобритании цифровая грамотность станет базовым предметом. URL: www.edutainme.ru/post/UK-digital-literacy/ (дата звернення: 04.01.2021).
— як вища, так і середня освіта має сфокусуватися на передачі навичок, а не знань;
— цифрову грамотність у школах необхідно викладати нарівні з умінням рахувати і літературною грамотністю;
— Інтернет варто розглядати не як послугу, а як невід’ємне право кожного громадянина, тому в містах він повинен бути доступний скрізь і завжди;
— близько 6 млн громадян Великобританії жодного разу не використовували Інтернет. Не допустити такого ситуації надалі допоможе краще технічне забезпечення шкіл, для чого держава готова виділяти з бюджету 63 млрд фунтів на рік;
— необхідно забезпечити гендерну рівність у пов’язаних з ІТ-професіях і усвідомити потенціал жінок для розвитку економіки. Зараз же вкорінені в англійському суспільстві стереотипи заважають дівчатам займатися точними науками і програмуванням;
— близько 35 % робочих місць можуть стати автоматизованими в найближчі 20 років, тому необхідно зосередитися на підготовці найбільш кваліфікованих працівників, яких навряд чи незабаром замінять роботами і комп’ютерами.
Італія, Іспанія, Португалія, Ірландія, Великобританія та інші країни дотримуються в навчанні населення цифрової грамотності програми-мінімуму DIGCOMPFramework6, яка охоплює наступні області цифрових компетентностей:
6 Горелов Н. А., Литун В. В. Зарубежный опыт обучения населения цифровой грамотности. Экономика труда. 2018. Том 5. № 2. С. 343 – 350.
— робота з інформацією: вміння ідентифікувати, визначати місцезнаходження, отримувати, зберігати, організовувати та аналізувати цифрову інформацію з точки зору її актуальності і цілі;
— зв’язок: вміння спілкуватися в цифровому середовищі, спільно використовувати ресурси за допомогою онлайн-інструментів, взаємодіяти із спільнотами та мережами крос-культурної обізнаності;
— створення контенту: вміння створювати і редагувати новий зміст (від обробки тексту до зображень і відео);
— безпека: вміння використовувати засоби індивідуального захисту даних і цифрової ідентифікації;
— рішення проблем: вміння визначати цифрові потреби і ресурси, приймати обґрунтовані рішення й обирати відповідні інструменти з метою реалізації концептуальних завдань за допомогою цифрових засобів.
Для підвищення цифрової грамотності уряди багатьох країн активно створюють і популяризують спеціалізовані освітні ресурси. У 2020 році для ліквідації цифрової безграмотності в Україні Мінцифри запустило національну онлайн-платформу цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта» (osvita.diia.gov.ua). Курси для неї розроблені студією онлайн-освіти EdEra (www.ed-era.com) за підтримки Google, Microsoft, CISCO, Global Teacher Prize, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, а самі навчальні відеороліки зроблені у вигляді освітньо-розважальних серіалів. Проєкт «Дія: цифрова освіта» втілюється за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва і реалізується Фондом «Східна Європа». Зараз на ресурсі osvita.diia.gov.ua розміщена майже сотня освітніх видеороликів для більш ніж 10 категорій користувачів (державних службовців, педагогів, школярів, батьків, початківців-бізнесменів, активних громадян та ін.).
Розпочинається рух у бік цифрової освіти населення і в регіонах України. Наприклад, влітку 2020 року депутати Харківської міськради проголосували за прийняття «Концепції розвитку цифрової грамотності харків’ян». Впродовж 2019 року в Кіровоградській області реалізовано освітній проєкт «Електронний громадянин Кіровоградщини» (center.kr-admin.gov.ua), направлений на навчання людей старшого віку навичкам роботи на комп’ютері та використання доступних онлайнових сервісів у повсякденному житті.
У 2019 року в Росії почав роботу онлайновий сервіс «Цифровая грамотность.рф», де можна знайти навчальні ролики і статті, присвячені налаштуванню і використанню комп’ютерних пристроїв, запобіганню шахрайству в Інтернеті і комп’ютерним вірусам, використанню програмам банківських сервісів, інвестицій тощо. На цій платформі є інформація для різних категорій: від початківців до досвідчених користувачів. Для російських чиновників на базі Вищої школи державного управління РАНГіДС під егідою Мінкомзв’язку і Мінекономрозвитку на початку 2019 року був створений Центр підготовки керівників цифрової трансформації (Chief Digital Transformation Officer — CDTO). Цей центр реалізує програми для державних і муніципальних службовців, які відповідають за цифровий розвиток в органах влади, а також проводить дослідження і розробляє методичні та інформаційні матеріали з цифрової трансформації державного управління, цифрових платформ і їх екосистем. Більш 13 тис. і 14 тис. російських чиновників пройшли навчання в цьому центрі у 2019 і 2020 роках відповідно.
Для визначення рівня цифрової освіти на порталі osvita.diia.gov.ua у листопаді 2020 році розпочато використання національного інструменту тестування цифрової грамотності «Цифрограм». За перший місяць його експлуатації визначення свого рівня цифрової грамотності пройшли більше 34 тис. українців. В РФ з 2019 року на порталі «Цифровая грамотность.рф» доступний аналогічний інструмент оцінювання рівня цифрової компетентності «Digital Диктант». При цьому індекс цифрової грамотності в Росії (0 – 10 балів) складається з трьох субіндексів: цифрового споживання; цифрових компетенцій; цифровий безпеки. Наприклад, у 2020 році у «Digital Диктанті» (digitaldictation.ru) взяли участь більше 330 тис. росіян, а середній бал учасників тестування склав 7,25 бала7.
7 В Цифровом Диктанте 2020 приняли участие более 330 тысяч человек. URL: rocit.ru/news/digital-dictation-2020-itogi (дата звернення: 04.01.2021).
Важливо зазначити, що сьогодні у сфері публічного управління в Україні є розуміння необхідності розвитку такої компетентності, як «цифрова грамотність», що підтверджується введенням посади CDTO в центральних органах виконавчої влади і обласних державних адміністраціях8 та заміною в Порядку щорічного оцінювання компетентності «технічні вміння» на «цифрова грамотність»9.
8 Деякі питання діяльності підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації: постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 194. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2020-%D0 %BF#Text (дата звернення: 04.01.2021).
9 Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців: постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2017 р. № 640. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/640-2017-%D0%BF#Text (дата звернення: 04.01.2021).