20.03.2023
Важливо розуміти, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону «Про відпустки» (далі — Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги). Щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток.
Частиною 5 ст. 11 Закону заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.
Водночас у випадку якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку або її частину в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток (ст. 24 Закону).
Роботодавцю також необхідно пам’ятати, що трудовим чи іншим законодавством
не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку
Порядок надання відпустки за минулі роки такий самий, як і поточних відпусток. Аналогічну позицію має Міністерство економіки України (див. лист від 24.05.2023 № 4707-05/23798-09).
Нагадаємо, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок).
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку середня заробітна плата для розрахунку відпускних визначається виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Це правило розрахунку середньої зарплати діє і для розрахунку щорічних відпускних за минулі роки.