20.03.2023

Ненормований робочий день і відрядження

На підприємстві є працівник, посаду якого у колективному договорі віднесено до переліку посад з ненормованим робочим днем. Цей працівник періодично перебуває у службових відрядженнях. Чи зараховувати дні відрядження до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день?

За роботу в умовах ненормованого робочого дня (далі — НРД) працівники мають право на компенсацію — щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, далі — Закон № 504).

Головна умова для надання такої відпустки повної тривалості, визначеної у колективному договорі: працівник повинен відпрацювати у відповідних умовах весь робочий рік. Щоб переконатися у цьому твердженні, достатньо поглянути на ч. 2 ст. 9 Закону № 504. У ній перелічено періоди роботи, що зараховують до стажу роботи для надання щорічної додаткової відпустки за НРД.

Як бути, якщо працівник протягом свого робочого року певний період «не контактував» з НРД (перебував на лікарняному, у відпустці без збереження зарплати, на курсах підвищення кваліфікації)? Розрахувати тривалість щорічної додаткової відпустки пропорційно відпрацьованому часу в умовах НРД (п. 8 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 № 7).

Майте на увазі: стаж для надання щорічної додаткової відпустки за НРД автоматично скорочується на згадані вище періоди, а це призводить і до зменшення тривалості щорічної додаткової відпустки за НРД.

Під час службового відрядження працівник виконує службове доручення поза місцем його постійної роботи. На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тієї установи, до якої його відрядили. Тож не факт, що у відрядженні працівник виконуватиме посадові обов’язки, установлені для нього за місцем роботи. Більш того, як правило, у відрядженні немає потреби працювати понад нормальну тривалість робочого часу, визначену графіком роботи у відрядженні. Виходить: працівник, перебуваючи у відрядженні, не стикається з умовами НРД. Це означає, що період відрядження не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за НРД. Теорію краще підкріпити конкретним прикладом — розрахуємо дні щорічної додаткової відпустки за НРД, зароблені працівником.

Якщо буде з’ясовано та підтверджено, що працівник за певною посадою і у відрядженні виконує роботи в умовах НРД, то це можна зафіксувати в колективному договорі. У такому разі період відрядження увійде до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за НРД.