20.03.2023
Звільнення з ініціативи роботодавця через скорочення штату працівників здійснюється на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Розірвання трудового договору за цією підставою вважатиметься правомірним, якщо роботодавець виконає усі приписи трудового законодавства з приводу такого звільнення.
Так, роботодавець зобов’язаний, зокрема, письмово попередити кожного працівника про розірвання з ним трудового договору через скорочення штату за п. 1 ст. 40 КЗпП не пізніше ніж за 2 місяці до такого звільнення (ч. 1 ст. 492 КЗпП).
Підкреслимо: виконання припису ч. 1 ст. 492 КЗпП — обов’язок роботодавця. До закінчення строку попередження між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини. При цьому за жодних обставин роботодавець не має права ініціювати скорочення вказаного строку або звільнення працівників до його закінчення.
У свою чергу, мінімальний двомісячний строк попередження про звільнення через скорочення штату — це своєрідна «фора» для працівника, наприклад, у пошуку нового місця роботи.
А чи може працівник самостійно виступити «за» звільнення до спливу строку попередження? Працівника можна звільнити через скорочення штату до спливу строку попередження у разі наявності письмового прохання працівника про це.
Тобто якщо працівник установи звернеться із проханням (у письмовій формі) звільнити його за п. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення строку попередження про розірвання трудового договору через скорочення штату, то роботодавець має право задовольнити таку вимогу.
У такому разі мова йде про звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. А при розірванні трудового договору за цією підставою працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Працівнику, який вирішив звільнитися за підставою п. 1 ст. 40 КЗпП до спливу строку попередження про звільнення через скорочення штату, має виплачуватися вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку.