20.03.2023

Обов’язки роботодавців щодо працівників з ВІЛ/СНІДом

Міжнародна організація праці (далі — МОП) розробила Практичний посібник «ВІЛ/ СНІД та сфера праці» *задля визначення принципів боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу у сфері праці та в рамках забезпечення гідних умов праці. Коротко про рекомендації розповімо у цьому матеріалі.

* Практичний посібник «ВІЛ/ СНІД та сфера праці»

Мета цього посібника полягає у визначенні принципів боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу у сфері праці та в рамках забезпечення гідних умов праці. Боротьба зі СНІДом повинна проводитися у таких напрямках:

· профілактика ВІЛ/СНІДу;

· регулювання та пом’якшення наслідків ВІЛ/СНІДу для сфери праці;

· забезпечення догляду та допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД працівникам, а також тим, хто опосередковано постраждав від ВІЛ/СНІДу;

· боротьба із стигматизацією та дискримінацією у зв’язку з реальним або приписуваним ВІЛ-інфікуванням чи захворюванням на СНІД.

Рекомендації

Згідно з рекомендаціями МОП роботодавці повинні заохочувати працівників з ВІЛ/СНІДом отримувати консультації та допомогу поза межами підприємства або в службах безпеки й гігієни праці (якщо такі є на підприємстві) чи в інших структурах, якщо вони надають спеціалізовані й конфіденційні послуги.

Для цього роботодавці повинні зробити наступне:

— визначити експертів, групи самодопомоги й служби на місцевому рівні чи на рівні регіону, що спеціалізуються на наданні консультацій з питань ВІЛ/СНІДу та його лікування;

— визначити ті місцеві медичні й немедичні організації, які можуть бути корисними для працівників, які живуть із ВІЛ/СНІДом;

— рекомендувати працівникам звертатися до дільничного лікаря або до спеціалізованих медичних установ для проведення первинного огляду й лікування, якщо таке не проводилося, або порекомендувати працівникові спеціалізовану медичну установу, якщо він її ще не знайшов.

Роботодавці повинні надавати ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД працівникам достатньо вільного часу, згідно з мінімальними національними нормами, для отримання консультацій та проходження лікування.

Консультаційна підтримка повинна надаватися працівникам безкоштовно; при консультуванні потрібно враховувати специфічні потреби й становище жінок і чоловіків. Для надання таких послуг доцільно підтримувати зв’язки з урядом, працівниками і їх організаціями та іншими зацікавленими сторонами.

У разі необхідності представники працівників повинні допомагати працівникам, що живуть із ВІЛ/СНІДом, в отриманні професійних консультацій.

Консультаційні служби повинні інформувати всіх працівників про їхні права, в тому числі на допомогу, передбачену діючими програмами соціального забезпечення і професійними схемами та іншими програмами життєзабезпечення, мета реалізації яких — допомогти працівникам подолати наслідки ВІЛ/СНІДу.

У випадку виробничого контакту з ВІЛ-інфекцією роботодавці повинні надавати працівникам достатньо часу для отримання консультацій, зі збереженням їх заробітної плати.

Висновки

  • З урахуванням рекомендацій, зазначених у посібнику, його практичне застосування може полягати у включенні його положень:
    — у колективні договори на рівні підприємства;
    — у політику та програми дій на робочих місцях.