1 Див. «Місцеве самоврядування» № 7 за липень 2015 р., с. 36.
2 Далі за текстом — Закон № 320.
3 Далі за текстом — Закон № 3038.
Зміни до КпАП
Як вже було анонсовано, не оминула участь оновлення і Кодекс України про адміністративні правопорушення4.
4 Далі за текстом — КпАП.
Нагадаємо, що з набуттям чинності Законом № 320 місцеві ради отримують повне право утворювати виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад5. Звісно, ці органи наділяються певним функціоналом і повноваженнями, в тому числі і притягати порушників містобудівного законодавства до адміністративної відповідальності. Тому аналіз саме змін до КпАП є дуже важливим.
5 Далі за текстом — органи держархбудконтролю.
Одразу означимо, які норми КпАП зазнали змін. Це ст. 96, 961, 18842, 221, 2446 та 255. Розглянемо деякі з них.
Доречним буде почати зі ст. 2446, яка містить положення щодо статусу органів держархбудконтролю. Цю статтю (як і її назву) було викладено в новій редакції. Для того, щоб наочно простежити, що ж змінюється, порівняємо її з попередньою редакцією цієї статті:
| Попередня редакція ст. 2446 КпАП | Нова редакція ст. 2446 КпАП |
| Стаття 2446. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних | Стаття 2446. Органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю |
| норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої — п’ятої), 97, частини третя — п’ята статті 1521, стаття 18842). Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу | (статті 96, 961 (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 18842). Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад — щодо об’єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 961 (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 18842); керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — щодо об’єктів, розташованих в межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 961 (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 18842); головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі — щодо об’єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 18842). Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя — п’ята статті 961, частина третя статті 18842). Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя — п’ята статті 961, частина третя статті 18842) |
Рекомендуємо уважно ознайомитися з наведеною статтею, аби згодом ваші новоутворені органи правильно застосовували її на практиці. Ми ще не раз будемо повертатися до нюансів адміністративного провадження в світлі тих змін, які вже не за горами.
Беручи до уваги, що потенційно можна вважати органи місцевого самоврядування такими, які стають складовими механізму здійснення держархбудконт-
ролю, є сенс розглянути інші зміни, які були внесені до КпАП. На перший погляд вони незначущі, але...
Візьмемо, наприклад, ст. 96 КпАП. Законом № 320 з її абз. 1 ч. 18 вилучаються слова «а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта». Як наслідок скорочується перелік правопорушень, за які особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Зараз пояснимо. Але спочатку наочне викладення ч. 18 ст. 96 КпАП (в попередній та новій редакціях):
| Попередня редакція ч. 18 ст. 96 КпАП | Нова редакція ч. 18 ст. 96 КпАП |
| Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим, — тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим, тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
Отже, як бачите, з 01.09.15 р. «карати» за неподання інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не будуть. Хоча, якщо чесно, за її неподання і до сьогодні не дуже карали. В цій частині змін дещо прояснимо. Для цього необхідно нагадати деякі норми законодавства.
Отже, нині чинна редакція Закону № 3038, зокрема, її ст. 35, 36, 37 та 38 передбачають, що:
| ч. 9 ст. 35 Закону № 3038 (викладено у новій редакції Законом № 320) | Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня надіслання повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті або реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, або з дня набуття права на виконання підготовчих робіт відповідно до частини сьомої цієї статті письмово поінформувати місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта будівництва про початок виконання підготовчих робіт |
| ч. 7 ст. 36 Закону № 3038 (викладено у новій редакції Законом № 320) | Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п’ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об’єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт |
| ч. 8 ст. 37 Закону № 3038 (виключена зі статті Законом № 320) | Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до частини п’ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об’єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцева державна адміністрація повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці |
| ч. 11 ст. 39 Закону № 3038 (виключена зі статті Законом № 320) | Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта будівництва |
Перелічені в таблиці норми, які зобов’язують замовників надавати органам місцевого самоврядування інформацію про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, зазнають змін (шляхом їх виключення або викладення в новій редакції). А як розумієте, у разі відсутності вимог законодавства щодо вчинення тих чи інших дій втрачається сенс і в закріпленні норми, яка передбачає відповідальність за її недотримання.
Наступна стаття, яка заслуговує на увагу, це ст. 18842 КпАП. Її текст, а також назву було викладено в новій редакції.
| Попередня редакція ст. 18842 КпАП | Нова редакція ст. 18842 КпАП |
| Стаття 18842. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об’єкти будівництва — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | Стаття 18842. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
Отже, беріть собі на озброєння: невиконання законних вимог посадових осіб утворених вами органів держархбудконтролю, а також недопущення їх на об’єкти будівництва передбачають притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Наприкінці розгляду змін до КпАП звертаємо вашу увагу, що відповідних оновлень зазнала і ст. 255 КпАП. Нагадаємо: ця стаття наводить перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. В світлі нового функціоналу, який отримують органи місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, логічно, що посадові особи таких органів мають бути наділені правом складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень. Власне таке право і віднайшло своє закріплення в означеній статті.
Зміни до інших законодавчих актів
Наділення органів місцевого самоврядування додатковими та значущими повноваженнями у сфері містобудівної діяльності віднайшло своє закріплення не лише в Законі № 320 (ср. ). Відповідні зміни також були внесені і в Закон України від 16.11.92 р. № 2780-XII «Про основи містобудування»6: абз. 6 ч. 1 ст. 14 цього Закону було викладено в новій редакції. Порівняємо:
| Попередня редакція | Нова редакція абз. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2780 |
| До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: <...> проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством | До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад <...> надання (отримання, реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» |
6 Далі за текстом — Закон № 2780.
Наступний законодавчий акт, який зазнав змін, це Закон України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи»7. Оновлено, зокрема, було ч. 1 ст. 37 цього Закону (визначає суб’єктів здійснення контролю у сфері поводження з відходами) шляхом викладення її в новій редакції. Порівняємо:
| Попередня редакція ч. 1 ст. 37 Закону № 187 | Нова редакція ч. 1 ст. 37 Закону № 187 |
| Державний контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань контролю у сфері житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, інші органи виконавчої влади | Контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів |
7 Далі за текстом — Закон № 187.
Отже, Законом № 320 повноваженнями щодо здійснення контролю у сфері поводження з відходами наділяються нові органи (в тому числі і ті, які утворюються місцевими радами) та особи. Майте це на увазі.
Ще один цікавий момент, який ви маєте знати. Як правило, наділення органів контрольними функціями супроводжується наданням їм права звертатися до суду з позовними заявами до осіб, які порушують визначені законодавством правила. Це зазвичай супроводжується додатковими витратами, наприклад, сплатою судового збору за подання позовної заяви. Водночас, є органи, які на законодавчому рівні звільняються від сплати судового збору. Вони перелічені в ст. 5 Закону України від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір». Так от, Закон № 320 додав до кола органів, які підпадають під пільги щодо сплати судового збору, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Це дуже важливо.
Наостанок зупинимо вашу увагу ще на одному нормативному документі, до якого також були внесені зміни Законом № 320. Йдеться про Закон України від 14.10.94 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»8.
8 Далі за текстом — Закон № 208.
Нагадаємо, що зазначений документ встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Яких же змін зазнав Закон № 208?
Перше. Частину 2 ст. 2 цього Закону (яка встановлює відповідальність за правопорушення у сфері містобудування) було доповнено новим п. 81. Зверніть на нього особливу увагу. Ця норма буде безпосередньо стосуватися посадових осіб органів держархбудконтролю, утворених місцевими радами. Так от зазначений пункт встановлює, що реєстрація посадовими особами органів держархбудконтролю декларацій про початок виконання підготовчих робіт, декларацій про початок виконання будівельних робіт, декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, а також видача дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів, оформлених з порушенням вимог законодавства, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян9. При цьому передбачається, що вчинення тих же самих дій повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
9 Далі за текстом — нмдг.
Друге. Були внесені зміни до п. 9 ст. 2 Закону № 208. З 01.09.15 р. Ця норма передбачатиме, що неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації (про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт) у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством, каратиметься штрафом у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Довідка
| Обов’язковість подання вказаної інформації передбачена, зокрема, ст. 35, 36, 37 Закону № 3038. Наприклад, в ст. 35 цього Закону визначено, що у разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю. |
Третє. Суттєво оновлена була також ст. 3 Закону № 208. Порівняємо:
| Попередня редакція ст. 3 Закону № 208 | Нова редакція ст. 3 Закону № 208 |
| Стаття 3. Орган, уповноважений розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 1. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. 2. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю | Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 1. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. 2. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду — головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі |
Як бачите, Закон № 208 закріпив за органами держархбудконтролю право розглядати справи про правопорушення, передбачені цим Законом. Відповідно цей же законодавчий акт визначив і осіб, які уповноважені накладати штрафи за вчиненні порушення. Тобто в органах держархбудконтролю, які утворюються місцевими радами, такими особами є лише їх керівники (і ніхто інший).
Четверте. Звертаємо вашу увагу, що постанови про вчинення правопорушення, винесені органами держархбудконтролю, є виконавчими документами і підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України від 21.04.99 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження». Відповідні зміни були внесені в ч. 2 ст. 4 Закону № 208.
Увага! Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
В цій статті ви мали змогу ознайомитися із другою порцією нововведень, які привніс Закон № 320. Більша частина з них безпосередньо стосується вашої діяльності і є важливою її складовою. Тож візьміть на озброєння нові норми вже сьогодні, не чекаючи 01.09.15 р.