19.11.2018
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 91 одинокою матір’ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.
1 Далі за текстом — Постанова.
Поняття «одинокий батько» було предметом судового вивчення. Так, ВС, переглядаючи касаційну скаргу у справі № 822/2446/17, у своїй постанові від 13.06.2018 висловив таку позицію:
Позаяк правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові. Тобто для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько» необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір’ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.
Розірвання шлюбу на підставі рішення суду та встановлення місця проживання дитини з батьком, що включає в себе обов’язок батька щодо утримання та виховання дитини, не доводять факту відсутності участі матері у вихованні дитини та, відповідно, не підтверджують наявність у такої особи статусу «одинокий батько».
Отже, як бачимо, ВС навів два критерії, які у своїй сукупності можуть вказувати на наявність статусу «одинокого». До них належить: не перебування у шлюбі із другим із батьків дитини, а також виховання та утримання дитини без участі другого з батьків.
Саме другий критерій на практиці викликає найбільшу дискусію: яким же чином особа має підтвердити факт самостійного утримання та виховання дитини?
Найлегший варіант — це коли запис про батька у свідоцтві про народження дитини зроблено зі слів матері на підставі ст. 135 СК України або якщо другий із батьків помер. У першому випадку жінка має надати виписку із Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У другому — свідоцтво про смерть або знову ж таки витяг із того ж Реєстру.
Більш проблемним є підтвердження статусу «одинокого» розлученій жінці / розлученому чоловіку, оскільки другий із батьків у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у її вихованні.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці/чоловіку, у разі виховання дитини самостійно без участі другого із батьків, для застосування додаткових гарантій трудового законодавства.
Тут нам в нагоді стане лист Міністерства соціальної політики України від 30.05.2014 № 193/13/123-14 «Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері»2.
2 Далі за текстом — лист.
Для підтвердження права на додаткову соціальну відпустку в такому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька (а у нашому випадку — або матері) у вихованні дитини.
Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути:
| 1 | рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав |
| 2 | ухвала суду про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів |
| 3 | акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини |
| 4 | довідка зі школи (садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) |
З огляду на те, що вказаний перелік не є вичерпним, його можна додати такими документами:
| 1 | постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 1831 КУпАП — несплата аліментів |
| 2 | вирок суду про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України — ухилення від сплати аліментів на утримання дітей |
| 3 | рішення суду про визнання особи зниклою безвісти або померлою |
| 4 | рішення суду про позбавлення дієздатності, про поміщення до психіатричної лікарні для надання стаціонарної психіатричної допомоги |
| 5 | довідка державної виконавчої служби, яка підтверджує факт несплати аліментів |
| 6 | довідка відповідної установи про перебування батька/матері під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі |
Хочу додати, що на практиці застосовуються як критерії визначення «одинокого» також перебування другого із батьків на строковій військовій службі, хоча, на мою особисту думку, цей критерій є сумнівним.
Згідно із зазначеним листом для отримання соціальної додаткової відпустки розлучена жінка (одразу додаю до нашого контексту — або розлучений чоловік), крім заяви про надання цієї відпустки, копій свідоцтва про народження дитини та розірвання шлюбу, має надати роботодавцю один із вищезазначених або будь-який інший документ, що підтверджує відсутність участі батька/матері у вихованні дитини.
Окремо зазначу, що п. 5 ч. 12 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька. Отже, участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої. Зазначена думка підтверджується листом, проте не відповідає позиції ВС у зазначеній вище справі.
Разом із тим слід додати, що оскільки соціальна додаткова відпустка, передбачена ст. 19 цього Закону, надається один раз протягом календарного року і за цей час може змінитися статус одинокої матері/батька, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.