17.08.2020
Відповідно до постанови ВРУ від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) та ліквідовано існуючі 490 районів.
Згідно з частиною сьомою зазначеної постанови вона набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, крім підпункту І пункту 1 та підпункту 1 пункту 3, які набирають чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території АРК під загальну юрисдикцію України.
19.07.2020 року зазначена постанова набрала чинності.
З огляду на це виникають питання щодо подальшої організації роботи судів з розгляду судових справ.
Звертаю Вашу увагу, що відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до ВРУ Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.
Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.
Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку, визначеному Конституцією та законами України.
Це дає підстави вважати, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.