21.09.2020
<...>Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. <...>Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок), яким передбачено низку змін. Натомість Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2020 № 454, втратив чинність. Інформація щодо предмета закупівлі передбачена також у відповідних статтях Закону, зокрема зазначається в річному плані закупівель, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні про проведення відкритих торгів, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, в яких має міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). <...>зміни відбулись і в порядку, який регулює розміщення інформації про публічні закупівлі в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі — Порядок № 1082). Порядком № 1082 передбачено розміщення інформації про предмет закупівлі. Так, замовники в окремих полях зазначають наступну інформацію:
— назву предмета закупівлі (наприклад, у разі якщо предметом закупівлі є послуга з виконання науково-технічних робіт, тоді у відповідному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
— код предмета закупівлі, який визначається відповідно до класифікаторів, або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Поряд з цим п. 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» передбачено визнати такими, що втратили чинність:
наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»<...>.
Наразі розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено. Проте Законом передбачений обов’язковий перелік інформації, яку замовнику необхідно оприлюднювати в ЕСЗ. Водночас звертаємо увагу на те, що в ЕСЗ можуть бути реалізовані й інші поля для заповнення, які не передбачені Законом, наприклад, інформація щодо джерела фінансування закупівлі. Така можливість була реалізована в ЕСЗ на вимогу Рахункової палати як органу, що здійснює контроль у сфері публічних закупівель. Замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю розміщується інформація шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. У разі виникнення технічного збою під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на вебпорталі чи в електронній системі закупівель, замовник/ЦЗО/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюються внесення та заповнення інформації документів, а орган оскарження та органи державного фінансового контролю — від адміністратора. У разі потреби замовник/ЦЗО/учасник/постачальник/орган оскарження/органи державного фінансового контролю здійснюють свої дії повторно відповідно до вимог та в межах строків, установлених Законом. Для прикладу розглянемо, як визначати предмети закупівель та розміщувати інформацію щодо предмета закупівлі в ЕСЗ.
Товари та послуги
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 21 і 34 ч. 1 ст. 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.Єдиний закупівельний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з 9 цифр. Код складається з 8 цифр. Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (ХХХХ0000^). Натомість перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-У). Цифра «0» при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас. Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра «0», в такому випадку клас у коді відсутній. У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено». Наприклад:
15320000-7 Фруктові та овочеві соки
55520000-1 Кейтерингові послуги
Або
22600000-6 Чорнила
У цьому випадку замовником обирається показник «99999999-9 — Не визначено».
Роботи
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженим наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163. Тобто визначення предмета закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва. <...>саме Порядком не передбачено зазначення відповідного коду ДК 021:2015 у разі визначення закупівлі робіт. Проте п. 13 Порядку № 1082 передбачено під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначення коду за показниками другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі робіт. Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення інформації в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Наприклад:
Якщо здійснюється закупівля з будівництва метрополітену, в ЕСЗ зазначається наступна інформація «Будівництво третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська»» код ДК 021:2015: 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів».
Послуги з поточного ремонту
Послуги з поточного ремонту визначаються за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301. Визначення термінів «будинок», «будівля», «споруда», «лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури» наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Проте в Порядку зазначення коду Єдиного закупівельного словника не передбачено. Натомість, виходячи зі змісту п. 13 Порядку № 1082, замовник під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначає код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі — послугу з поточного ремонту. Наприклад:
ДК 021:2015 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» або 45410000-4 «Штукатурні роботи». Тому визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. Проте код Єдиного закупівельного словника зазначається в ЕСЗ замовником самостійно із зазначенням коду, який найбільше відповідає предмету закупівлі.
Послуги з виконання науково-технічних робіт
Послуги з виконання науково-технічних робіт визначаються так само, як і раніше, за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822. Водночас в ЕСЗ на виконання пунктів 12 та 13 Порядку замовник обов’язково зазначає конкретну назву науково-технічної роботи, код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Окремі частини предмета закупівель (лоти)
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Ця норма може застосовуватися для будь-яких предметів закупівлі, де такий поділ можливо здійснити в межах єдиної процедури закупівлі. При цьому у разі поділу на лоти інформація в ЕСЗ щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником вказується щодо кожного лота та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів).
Лікарські засоби
Предмет закупівлі з лікарських засобів визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Також замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою (далі — МНН) лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Водночас під час розміщення інформації, крім полів, визначених п. 12 Порядку № 1082, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, у разі визначення предмета закупівлі — «лікарський засіб». Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу. Тому у разі закупівлі лікарських засобів без поділу на лоти замовник визначає предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням МНН під час розміщення інформації в ЕСЗ.
Номенклатурна позиція предмета закупівлі
Виходячи зі змісту п. 14 Порядку № 1082 замовник під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначає інформацію, що визначена п. 12 та абз. 2 — 4 п. 13 Порядку № 1082, та інформацію щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, у разі оприлюднення оголошень, передбачених Законом, а саме оголошення про проведення спрощеної закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю, оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовник крім загальної інформації про предмет закупівлі зазначає інформацію щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, замовником вказуються перелік конкретних найменувань товарів або послуг, які замовник закуповує в межах визначеного предмета закупівлі, із зазначенням цифрового коду Єдиного закупівельного словника,що найбільш відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі починаючи з четвертої цифри. Наприклад:
Є необхідність здійснити закупівлю фарби (фарба емаль та олійна).
Предмет закупівлі: Фарба (ДК 021:2015: 44810000-1 Фарби).
Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри та зазначається наступна номенклатурна позиція:
Емаль ПФ-115 чорна (2,8 кг) (ДК 021:2015: 44812100-6 Емалі та глазурі)
Олійна МА-15 зелена (2,5 кг) (ДК 021:2015: 44812210-0 Олійні фарби).
У цьому випадку номенклатурна позиція зазначається за показниками шостої та сьомої цифр.
Або
Є необхідність закупівлі запасних частин для автомобіля (лобове скло та бампер).
Предмет закупівлі: Запасні частини для автомобіля <...> (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів).
Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри. Разом із тим, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутня подальша деталізація, замовник зазначає номенклатурну позицію відповідно за показником четвертої цифри:
Лобове скло (ДК 021:2015: 34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів»).
Бампер (ДК 021:2015: 34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів»).
З огляду на викладене, предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА