Актуальне запитання. Звільнення посадової особи за власним бажанням під час воєнних дій

Згідно з нормами ст. 7 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Водночас норми статей, що регулюють у КЗпП питання припинення трудового договору за ініціативою працівника, наразі регулюються нормами Закону України від 15.03.2022 № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136).

Закон № 2136 — це на час воєнних дій частина законодавства про працю, а його норми, визначені у ст. 4 цього Закону, містять підставу, у разі настання якої працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Таким чином, положення ст. 4 Закону № 2136 поширюються і на посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Це означає, що у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований відповідний орган місцевого самоврядування, та існуванням загрози для життя і здоров’я посадової особи (чи будь-якого іншого працівника) вона може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у ї заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).