17.02.2011
У грудні 2010 року нерезидент надав підприємству — платнику ПДВ послугу зі складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ, про що свідчить акт (оплата здійснюється пізніше). У декларації за грудень підприємством було задекларовано необхідну суму податкових зобов’язань. Чи можна віднести цю суму до складу податкового кредиту за результатами діяльності за січень з урахуванням того, що з 01.01.2011 р. ці послуги не є об’єктом оподаткування?
(м. Харків)
Податкові зобов’язання щодо отриманої послуги виникли в підприємства у грудні, тобто за датою підписання акта (
п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ). Право на податковий кредит щодо цієї послуги виникає за датою сплати податкового зобов’язання (п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ). Датою сплати податкового зобов’язання у випадку з отриманням послуг від нерезидента є дата подання декларації, в якій ці зобов’язання буде відображено (лист ДПАУ від 15.04.2010 р. № 7466/7/16-1517-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 39, с. 6), тобто будь-який робочий день до 20 січня включно (для квартальних платників — до 9 лютого включно). Таким чином, податкові зобов’язання виникають ще при чинному Законі про ПДВ, а от право на віднесення цієї суми до податкового кредиту мало виникнути вже в період чинності ПКУ. Але, як відомо, у п.п. 196.1.14 ПКУ зазначені в запитанні послуги виключено з об’єкта обкладення ПДВ.На наш погляд, у подібній ситуації необхідно виходити з того, що операції, які розпочалися за певними правилами, слід закінчувати саме за цими правилами навіть у разі зміни закону (також див. думку в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 63). Податківці в подібних ситуаціях займають аналогічну позицію (див. думку в Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПАУ щодо посередницьких операцій у перехідній період). Таким чином, у цій ситуації платник податків має право збільшити податковий кредит.
Віталій Смердов, економіст-аналітик