09.07.2012
Виплати підприємцям-загальносистемникам
Чергові зміни внесені до п. 177.8 ПКУ, що встановлює умови для неутримання податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) з доходів, що виплачуються суб'єктами господарювання підприємцям-загальносистемникам. Нагадаємо: відповідно до колишньої редакції зазначеного пункту ПКУ для неутримання ПДФО з доходів, що виплачуються підприємцю, від нього потрібно було отримати документ, який підтверджує його реєстрацію в Держреєстрі та визначає перелік видів діяльності, доходи від здійснення яких є підприємницьким доходом. Таким документом для підприємця був витяг із Держреєстру.
З урахуванням останніх змін суб'єкт господарювання має право не утримувати ПДФО при нарахуванні (виплаті) підприємцю доходів від здійснення ним підприємницької діяльності, якщо такий підприємець надасть копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Це означає, що податковий агент не повинен буде контролювати, чи відповідає вид діяльності, за який здійснюється нарахування (виплата) доходу, видам діяльності згідно з реєстраційною карткою. Тобто для неутримання ПДФО підприємцю достатньо надати копію виписки з Держреєстру*.
* Якщо підприємець виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовим договором, для ненарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на його дохід він повинен надати суб’єкту господарювання витяг із Держреєстру (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).
Профспілкові виплати
У новій редакції викладено п.п. 165.1.47 ПКУ, відповідно до якого звільняються від оподаткування профспілкові виплати (крім зарплати та інших виплат і відшкодувань за договорами цивільно-правового характеру). Як і раніше, граничний розмір неоподатковуваних профспілкових виплат, які здійснюються сукупно протягом року, дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 гривень (у 2012 році — 1500 грн.).
Законодавець уточнив, що рішення про здійснення виплат членам профспілки може бути прийнято професійною спілкою, її об'єднанням та/або організацією профспілки.
Перерахунок ПДФО
Відповідно до п.п. 169.4.2 ПКУ роботодавець зобов'язаний здійснювати перерахунок доходів у вигляді зарплати та сум наданих податкових соціальних пільг:
— за результатами кожного звітного податкового року;
— при проведенні розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги;
— при проведенні остаточного розрахунку з платником податків.
Згідно зі змінами, унесеними до п.п. 169.4.2 ПКУ, роботодавець при проведенні перерахунку ПДФО особам, в яких база оподаткування доходів у будь-якому місяці перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року, керується абзацом другим п. 167.1 ПКУ.
Раніше, здійснюючи перерахунок ПДФО зазначеним особам, роботодавець повинен був ураховувати положення абзацу третього п. 167.1 ПКУ, згідно з яким з метою перерахунку потрібно було розраховувати середньомісячний річний оподатковуваний дохід. До речі, податківці і тоді у своїх консультаціях ігнорували посилання на абзац третій п. 167.1 ПКУ та вказували на необхідність розрахунку ПДФО за кожним місяцем окремо.
Тепер напевно розраховувати середньомісячний річний дохід роботодавцю не потрібно. При проведенні перерахунку необхідно перерахувати ПДФО за кожним місячним доходом окремо. При цьому, якщо база оподаткування перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році — 10730 грн.), то до частини бази оподаткування, що не перевищує зазначену суму, застосовується ставка 15 %, до частини бази оподаткування в сумі перевищення — 17 %.
Фактично абзац третій п. 167.1 ПКУ, згідно з яким необхідно розраховувати середньомісячний річний оподатковуваний дохід, застосовуватимуть тільки підприємці-загальносистемники та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, при декларуванні своїх доходів за підсумками звітного року.
Декларування
Розширено перелік доходів, при отриманні яких платник податків звільняється від обов'язку подавати річну податкову декларацію — відповідні зміни внесено до п. 179.2 ПКУ. Так, згідно з внесеними з 1 липня 2012 року змінами можуть не подавати річну податкову декларацію фізособи, які отримували тільки такі види доходів:
— спадщину або подарунок, якщо вони сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єкта спадщини чи дарування;
— доходи, указані в пп. 167.2 — 167.4 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено нормами цього Кодексу;
— доходи, указані в п.п. «є» п. 176.1 ПКУ (заробітна плата та винагороди за договорами цивільно-правового характеру), від двох і більше податкових агентів, якщо їх сума не перевищує 120 розмірів мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року.
Зміну «косметичного» характеру внесено до абзацу третього п. 167.1 ПКУ, що стосується порядку декларування: із нього вилучили посилання на п.п. «є» п. 176.1 ПКУ. До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо упорядкування податкового декларування» від 24.04.2012 р. № 4661-VI (дата набуття чинності — 28.04.2012 р.), положення зазначеного пункту ПКУ зобов'язували подавати річну податкову декларацію платників податків, які протягом року отримували доходи, оподатковувані за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, від двох та більше податкових агентів, якщо загальна сума таких доходів за будь-який календарний місяць перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року. З 28.04.2012 р. умови декларування доходів для платників податків змінилися: тепер подавати річну податкову декларацію необхідно, якщо протягом звітного року платник податків отримував доходи у вигляді заробітної плати та винагород за цивільно-правовими договорами від двох та більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів перевищила 120 розмірів мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Крім того, із зазначеної дати в п.п. «є» п. 176.1 ПКУ прописано механізм перерахунку ПДФО з метою декларування для таких осіб. Тобто вже з 28.04.2012 р. посилання на п.п. «є» п. 176.1 ПКУ в абзаці третьому п. 167.1 ПКУ було зайвим, але недолік усунули тільки зараз.
Додаткові блага
У новій редакції викладено п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ. Тепер як виняток до оподатковуваного доходу не включається тільки вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податків у безоплатне користування, якщо таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або згідно із законом у встановлених ними межах.
Отже, вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих працівнику в безоплатне користування, не обкладається ПДФО при виконанні одночасно двох умов:
1) майно належить роботодавцеві на праві власності. Зауважимо: незважаючи на появу цієї умови в п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ тільки зараз, у своїх роз'ясненнях, що з'явилися до внесення останніх змін до ПКУ, податківці наполягали на необхідності виконання цієї умови для неоподаткування вартості використання майна (див. лист ДПСУ від 30.03.2012 р. № 4602/5/17-1115 );
2) надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або згідно із законом у встановлених ними межах.
У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вище умов (майно, що надається, не належить роботодавцю, надання не зумовлено виконанням трудової функції згідно з трудовим (колективним) договором), вартість використання наданого майна потрапляє до оподатковуваного доходу працівника. Наприклад, якщо роботодавець орендує квартиру для свого працівника та сплачує орендну плату, то навіть якщо надання житла зумовлено виконанням трудової функції згідно з трудовим (колективним) договором, вартість орендної плати обкладається ПДФО.
Звертаємо увагу: з 1 липня 2012 року до оподатковуваного доходу працівника однозначно потрапить компенсація вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, у тому числі й у разі, коли таке використання зумовлено виконанням трудової функції. Відповідно до попередньої редакції п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ компенсація вартості використання зазначеного вище майна звільнялася від оподаткування, якщо вона була зумовлена виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачена нормами колективного договору або згідно із законом у встановлених ними межах.
Зміни внесено також до п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Нагадаємо: згідно із зазначеним підпунктом ПКУ до оподатковуваного доходу платника податків уключається сума боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому в разі, якщо кредитор повідомляє боржника про анулювання боргу та відображає суму анульованого боргу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за звітний період, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує ПДФО і відображає їх у річній податковій декларації. Згідно з унесеними змінами, щоб платник податків самостійно сплатив ПДФО та відобразив суму боргу та податку в річній податковій декларації, кредитор повинен повідомити його рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Інші зміни
1. З 1 липня 2012 року доповнено перелік неоподатковуваних доходів. До нього тепер входять, у тому числі:
— суми нарахованої відповідно до закону індексації пенсій, що отримуються з Пенсійного фонду або бюджету (змінений п.п. «е» п.п. 165.1.1 ПКУ);
— суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються працівникам дипломатичної служби, направленим у довгострокове відрядження (доповнений п.п. 165.1.11 ПКУ);
— доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за винятком доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV ПКУ (новий п.п. 165.1.51 ПКУ). Під «валютними цінностями» слід розуміти: валюту України, іноземну валюту, банківські метали (ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93). У зв'язку з появою п.п. 165.1.51 ПКУ у ст. 173 цього Кодексу, що регулює порядок оподаткування доходів від операцій з продажу (обміну) рухомого майна, з'явилося застереження про те, що норми цієї статті не застосовуються до операцій з валютними цінностями;
— інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ (новий п.п. 165.1.52 ПКУ).
Крім того, звільняються від оподаткування виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за результатами розгляду справ проти України (відповідні зміни внесено до п.п. 164.2.14 ПКУ — у ньому з'явився новий абзац «ґ»).
2. Відповідно до зміненого п.п. 170.2.2 ПКУ погашення інвестиційного активу його емітентом з метою оподаткування розглядається як продаж інвестиційного активу. Відповідно дохід від такої операції враховується при визначенні інвестиційного прибутку.
3. У «косметичних» цілях виключено п. 173.5 ПКУ. Річ у тім, що аналогічна норма щодо надання органами, які здійснюють держреєстрацію транспортних засобів, до органів ДПСУ інформації про зареєстровані транспортні засоби, про осіб, на яких вони зареєстровані, а також про зняті з реєстрації транспортні засоби, тепер закріплено в п. 239.5 ПКУ.
4. Банк (небанківська фінансова установа) більше не є податковим агентом у разі успадкування права на вклад у такому банку (небанківській фінансовій установі) згідно зі ст. 1228 ЦКУ — виключено абзац перший п. 174.5 ПКУ.