Припинення трудових відносин у зв'язку зі смертю працівника

Припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника

　

У цій статті розглядатимуться особливості оформлення припинення трудових відносин у зв'язку зі смертю працівника, порядок проведення остаточного розрахунку сум, належних працівнику, який помер, умови отримання допомоги на поховання за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та за рахунок власних коштів роботодавця, а також інші питання, пов'язані з припиненням трудових відносин унаслідок смерті працівника.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від
16.01.2003 р. № 435-IV.

СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Порядок № 1020 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту та Мін'юсту від 29.07.93 р. № 58.

Лист № 284 — лист Мінпраці України від 31.12.2010 р. № 284/06/186-10.

 

Оформлення припинення трудових відносин з працівником, який помер

Як відомо, працівника може бути звільнено тільки за передбаченими підставами, загальний перелік яких наведено у КЗпП. Водночас смерть працівника в цьому переліку не зазначена*. Тому в разі припинення трудового договору у зв'язку зі смертю працівника роботодавці керуються правилами, що склалися, і загальною практикою, на яких ґрунтуватимемося і ми.

* Зауважимо, що в проекті Трудового кодексу від 04.12.2007 р. № 1108 передбачено спеціальну норму, що встановлює можливість припинення трудових відносин у разі смерті працівника.

Отже, після отримання від родичів померлого (інших осіб, які здійснили поховання) копії свідоцтва про смерть, в якому вказана точна дата смерті працівника, роботодавець видає наказ (розпорядження) про виключення з особового складу підприємства працівника, що помер. Зауважимо, що здебільшого дата видання наказу не збігатиметься з датою смерті працівника, проте в наказі (розпорядженні) дата припинення трудового договору має збігатися з датою смерті, вказаною у свідоцтві про смерть, незалежно від того, працював у цей день померлий чи ні (див. лист № 284).

У день видання наказу про звільнення у зв'язку зі смертю до трудової книжки працівника вноситься запис про звільнення. Такий запис робиться з урахуванням таких правил (п. 4.3 Інструкції № 58):

— у графі 1 зазначається номер запису за порядком;

— у графі 2 — дата звільнення (дата смерті);

— у графі 3 — записується «Роботу припинено у зв'язку зі смертю». Посилання на норму КЗпП у цьому випадку не робиться;

— у графі 4 — документ, що став підставою для внесення запису (наказ, розпорядження тощо), його дата і номер.

Належно оформлена трудова книжка працівника, який помер, видається на руки його найближчим родичам під розписку або, на вимогу родичів, надсилається їм поштою (п. 4.3 Інструкції № 58). Якщо з будь-яких причин трудову книжку не було одержано родичами померлого, то роботодавець зберігає її протягом 2 років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працюючих співробітників, а після закінчення цього строку — в архіві підприємства протягом 50 років. Після закінчення строку архівного зберігання незатребувані трудові книжки можна знищити в установленому порядку (п. 6.2 Інструкції № 58).

Належно оформлений наказ (розпорядження) про виключення працівника, який помер, з особового складу підприємства є підставою для розрахунку та нарахування померлому сум, що належать йому відповідно до трудового законодавства. Про ці виплати та про їх оподаткування йтиметься далі.

 

Виплати, нарахування яких пов'язано зі смертю працівника

Заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпусток та лікарняні. Роботодавець у разі смерті працівника зобов'язаний провести щодо нього остаточний розрахунок, тобто розрахувати, нарахувати та виплатити всі належні працівнику суми, а саме:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час;

— компенсацію за невикористані дні відпусток (щорічної відпустки та соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (за наявності права на неї)).

Розрахунок цих виплат здійснюється в загальному порядку, який було розглянуто у статті «Остаточний розрахунок при звільненні» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 48, с. 39).

Звертаємо увагу: якщо працівнику, який помер, було надано відпустку за невідпрацьований час, відрахування з його заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки не провадиться. Це прямо зазначено в ч. 3 ст. 22 Закону про відпустки.

Якщо працівник до моменту смерті перебував на лікарняному та належно оформлений листок непрацездатності надано до комісії (уповноваженому) із соціального страхування, то роботодавець зобов'язаний розрахувати та нарахувати оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності за всі дні хвороби. Річ у тім, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо виплати лікарняних у разі смерті працівника, який є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На це зокрема звертає увагу Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП) у листі від 14.08.2009 р. № 04-06/Н-152з-198. Зауважимо, що розрахунку та нарахуванню лікарняних було присвячено статтю «Розрахунок лікарняних: теорія та практика» в тематичному номері «Лікарняні: від оформлення до обліку» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18). Оскільки розрахунок та нарахування оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності й допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі смерті працівника здійснюється в загальному порядку, то в цій публікації на них не зупинятимемося.

Допомога на поховання від ФТВП та допомога на поховання від роботодавця. У разі смерті працівника, що не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, його сім'я або особи, які здійснили поховання, мають право на отримання допомоги на поховання, що надається за рахунок коштів ФТВП. Нараховується та виплачується ця допомога за основним місцем роботи працівника, який помер.

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування не пізніше дня, наступного за днем звернення, на підставі:

1) свідоцтва про смерть працівника;

2) оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, що видається відділом РАЦС за формою додатка 16 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Мін'юсту України від 24.07.2008 р. № 1269/5.

Розмір допомоги на поховання у 2012 році становить 2200 грн. (див. постанову ФТВП «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16.11.2011 р. № 55).

Докладно про нарахування та виплату допомоги на поховання, що надається за рахунок коштів ФТВП, читайте у статті «Соцстрахівські» допомоги: виплачуємо по-новому» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 33, с. 30.

Звертаємо увагу: якщо працівник підприємства, який помер, є пенсіонером*, у тому числі по інвалідності, то допомога на його поховання виплачується не ФТВП, а органом Пенсійного фонду, незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на момент настання смерті чи ні (ст. 9 Закону № 1058). Згідно зі ст. 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання Пенсійним фондом, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Роботодавець у виплаті допомоги на поховання пенсіонера участі не бере.

* Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 пенсіонер — особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті такої особи у випадках, передбачених цим Законом.

Також роботодавець може надати допомогу на поховання працівника за рахунок власних коштів. Як оподатковується допомога на поховання, надана за рахунок власних коштів роботодавця, а також інші виплати, перелічені вище, розглянемо далі.

 

Оподаткування виплат, нарахованих у зв'язку зі смертю працівника

Заробітна плата. Оподаткування заробітної плати працівника, який помер, здійснюється в загальному порядку, тобто вона включається до бази:

— справляння ЄСВ, як у частині нарахувань, так і в частині утримань;

— обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Так, згідно з п. 162.3 ПКУ в разі смерті працівника роботодавець зобов'язаний утримати ПДФО за останній податковий період з доходів, нарахованих на користь такого працівника. Останнім податковим періодом вважається період, що закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку.

Що стосується застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), то згідно з п.п. 169.3.4 ПКУ пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим. Тобто якщо працівник мав право на застосування до його заробітної плати ПСП, то таке право зберігається за ним і в місяці смерті.

Компенсація за невикористані дні відпусток. Компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки на дітей обкладається ПДФО у складі заробітної плати.

Що стосується нарахування ЄСВ, то у консультації, даній заступником начальника юридичного управління — начальником відділу організації правової роботи Пенсійного фонду України Іриною Нікуловою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 43), зазначалося, що із суми компенсації за невикористані дні відпустки ЄСВ не справляється, оскільки ця виплата є виплатою за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5) і в разі звільнення у зв'язку зі смертю працівника вона нараховується вже після розірвання трудового договору з працівником. Проте згодом Пенсійний фонд змінив свою позицію, указавши, що ця виплата потрапляє до бази справляння ЄСВ у повному обсязі у складі заробітної плати (див. консультацію заступника директора Департаменту — начальника відділу методології забезпечення платежів Департаменту надходження доходів Пенсійного фонду України Людмили Польовик у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 31, с. 31). Як бачимо, у Пенсійному фонді немає єдиної думки щодо сплати ЄСВ із суми компенсації за невикористані дні відпусток, нарахованої працівнику, який помер. На місцях працівники Пенсійного фонду наполягають на необхідності справляння з цієї виплати ЄСВ, підтримуючи позицію, викладену в консультації Людмилою Польовик.

Лікарняні. Суми оплати перших п'яти днів за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності включаються до загального оподатковуваного доходу працівника, який помер, у складі заробітної плати (це випливає з положень абзацу третього п.п. 169.4.1 ПКУ, див. лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14).

У зв'язку з цим лікарняні:

— при визначенні бази оподаткування зменшуються на суму ЄСВ у частині утримань та на суму податкової соціальної пільги (за наявності права на неї);

— ураховуються при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу.

Суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду, уключаються до бази справляння ЄСВ на підставі ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.

Допомога на поховання, що надається за
рахунок коштів ФТВП. Допомога на поховання, надана за рахунок коштів ФТВП, не включається до загального оподатковуваного доходу одержувача на підставі п.п. 165.1.22 ПКУ.

Цей вид соцстрахівської допомоги не обкладається ЄСВ, оскільки не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.2 Інструкції № 5 та не вказано окремо як база для нарахування та утримання ЄСВ у ст. 7 Закону № 2464.

Допомога на поховання, що надається роботодавцем працівника, який помер*.

* Зауважимо: якщо працівник, який помер, був членом профспілки, то така профспілка відповідно до п.п. 165.1.22 ПКУ може надати без оподаткування допомогу на поховання члена профспілки, який помер, у будь-якому розмірі (сумі). При цьому членство особи, якій буде надано таку допомогу, у цій профспілці не має значення (див. лист ДПАУ та Федерації профспілок України від 15.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, 58/01-16/330, 3071/6/17-0715).

Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку, який помер, його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) такого платника податків у розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ. Отже, у 2012 році сума неоподатковуваної матеріальної допомоги на поховання становить 3000 грн.

Якщо сума наданої допомоги на поховання перевищила зазначений розмір, то сума перевищення буде для її одержувача доходом у вигляді додаткового блага та обкладатиметься ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).
Причому якщо допомога на поховання надавалася у вигляді вартості майна (послуг), то до бази оподаткування сума перевищення над вказаним розміром потрапить з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Нагадаємо, що величина «натурального» коефіцієнта залежить від ставки податку та становить: при ставці 15 % — 1,176471, а при ставці 17 % — 1,204819.

ЄСВ з допомоги на поховання працівника, який помер, наданої його роботодавцем, не справляється, оскільки ця виплата згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 не входить до фонду оплати праці та вказана в п. 14 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Далі розглянемо, хто має право на отримання виплат, нарахованих у зв'язку зі смертю працівника його роботодавцем.

 

Виплата доходів, нарахованих у зв'язку зі смертю працівника

Заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпусток і лікарняні. Для відповіді на запитання стосовно виплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та лікарняних, нарахованих працівнику, який помер, та не отриманих ним за життя, звернемося до положень ЦКУ, що регулює, у тому числі, і майнові відносини, учасниками яких є фізичні особи.

Згідно зі ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог по тимчасовій непрацездатності, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцю, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Тобто за загальним правилом суми заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток і лікарняних, за наявності сім'ї у працівника, який помер, не включаються до складу спадку, а передаються членам сім'ї такого працівника.

Для цілей визначення кола осіб, які належать до членів сім'ї, роботодавцю слід керуватися нормами СКУ (див. лист Мін'юсту від 02.07.2007 р. № Ш-10310). Відповідно до ч. 2 ст. 3 СКУ сім'ю складають особи, які:

по-перше, спільно проживають;

по-друге, пов'язані спільним побутом;

по-третє, мають взаємні права та обов'язки.

Створюється сім'я на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення. Також вона може бути створена на інших підставах, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (наприклад, на підставі фактичного проживання однією сім'єю, в якій між чоловіком і жінкою склалися відносини, притаманні подружжю, але без реєстрації шлюбу) (ч. 4 ст. 3 СКУ).

При визначенні кола осіб, які становили сім'ю з працівником, що помер, та які мають право на отримання сум заробітної плати, нарахованих померлому, слід мати на увазі, що:

1) чоловік і дружина вважаються сім'єю і тоді, коли вони не проживають разом у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин;

2) дитина є членом сім'ї своїх батьків, навіть якщо не проживає разом із ними. Зауважимо, що правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (18 років) (ч. 1 ст. 6 СКУ).

Що стосується повнолітніх дітей, батьків працівника, який помер, а також інших осіб, пов'язаних з померлим кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (наприклад, утримання), то їх може бути віднесено до його членів сім'ї виключно за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту та наявність взаємних прав та обов'язків. Тому якщо, наприклад, на момент виникнення заборгованості із заробітної плати перед працівником, який помер, його дочка (син) є повнолітньою, не пов'язана з ним спільним побутом та проживає окремо, то вона не має права на отримання сум виплат, які були нараховані померлому його роботодавцем, але не були одержані ним за життя (див. рішення Верховного Суду України «Про набуття статусу члена сім'ї» від 26.12.2007 р.).

Підставою для виплати заробітної плати працівника, який помер, членам його сім'ї є:

1) заява з проханням виплатити належні такому працівнику суму заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, лікарняних;

2) свідоцтво про смерть працівника.

Разом з названими вище документами для підтвердження статусу члена сім'ї працівника, який помер, слід надати:

— дружині (чоловіку) — свідоцтво про шлюб;

— дитині — свідоцтво про народження (про всиновлення).

Інші члени сім'ї для отримання виплат, нарахованих померлому, але не одержані ним за життя, крім заяви та свідоцтва про смерть, надають його роботодавцю документи, що підтверджують факт:

1) перебування з померлим у кровному спорідненні ;

2) спільного проживання з членом сім'ї, який помер. Для документального підтвердження спільного проживання використовується довідка з ЖЕКу.

Зі свого боку зауважимо, що ЦКУ не передбачено переваги щодо одержання сум виплат, нарахованих роботодавцем померлого, одними членами сім'ї перед іншими. Тому якщо за одержанням таких сум, нарахованих, але не виплачених працівнику за життя, звернуться декілька членів його сім'ї, то такі суми має бути розподілено роботодавцем між ними порівну.

Окремо зупинимося на поширеній сьогодні ситуації, коли чоловік та жінка проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу (тобто в цивільному шлюбі). Щоб розібратися, чи має право особа, яка проживала з працівником, що помер, у цивільному шлюбі, на одержання виплат, нарахованих його роботодавцем такому працівнику та не отриманих ним за життя, звернемося до СКУ.

Згідно зі ст. 21 СКУ шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом із тим, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення, що регулюють майнові відносини подружжя (ст. 74 СКУ). Відповідно до ч. 2 ст. 61 СКУ об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Водночас при застосуванні ст. 74 СКУ слід звернути увагу на постанову ВСУ «Про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя, визнання недійсними договорів дарування житлого будинку та земельної ділянки, визнання права власності» від 20.02.2012 р. № 6-97цс11, в якому ВСУ зробив висновок про те, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Ураховуючи, що роботодавцю буде складно самостійно визначити усталеність таких відносин, а також те, що питання з підтвердженням факту проживання однією сім'єю цією категорією осіб на законодавчому рівні чітко не врегульовано та вирішується, як правило, у судовому порядку, рекомендуємо в подібній ситуації дочекатися судового рішення.

Якщо у строки, установлені для виплати заробітної плати, члени сім'ї працівника, який помер, не звернулися за її отриманням, то вона депонується. У разі відсутності в працівника, який помер, членів сім'ї, виплати, нараховані на його користь під час проведення остаточного розрахунку, уключаються до спадкової маси та успадковуються в загальному порядку, установленому ЦКУ. У цьому випадку роботодавець повинен їх внести на депозит нотаріусу згідно зі ст. 537 ЦКУ.

Допомога на поховання, що надається за рахунок коштів ФТВП. Згідно зі ст. 45 і 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III допомога на поховання надається за основним місцем роботи застрахованої особи за рахунок сплачених страхових внесків члену її сім'ї чи іншим юридичним або фізичним особам, які здійснили поховання. Отже, претендувати на одержання допомоги на поховання можуть не лише члени сім'ї померлого працівника, а й особи, які фактично здійснювали поховання.

Як зазначалося раніше, для одержання допомоги на поховання необхідно надати роботодавцю працівника, який помер, копію свідоцтва про смерть та оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, що видається відділом РАЦС.

Зауважимо, що виплата допомоги на поховання здійснюється не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від ФТВП.

Допомога на поховання, що надається за рахунок коштів роботодавця. Ця допомога надається на розсуд роботодавця. Підставою для надання такої допомоги є:

— заява особи, яка здійснюватиме або вже здійснила поховання працівника, який помер (як правило — це родич померлого), із проханням надати їй допомогу на поховання;

— копія свідоцтва про смерть.

 

Податковий облік виплат та відображення у звітності

Заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці смерті працівника. Сума заробітної плати, нарахованої працівнику, який помер, в останньому місяці його роботи, потрапить до складу витрат на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і п. 142.2 ПКУ, а ЄСВ, нарахований на суму такої заробітної плати, — на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ така заробітна плата відображається в загальному порядку з ознакою доходу «101» з реєстраційним номером облікової картки платника податків (ідентифікаційним номером) працівника, який помер*. У графі «Дата звільнення з роботи (дд/мм/рррр)» проставляється дата виключення працівника з облікового складу підприємства, яка збігається з датою смерті працівника.

* Звертаємо увагу: на практиці можлива ситуація, коли на дату подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ реєстраційний (ідентифікаційний) номер працівника, який помер, уже буде виключено з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, унаслідок чого орган ДПС повідомить підприємство про наявність помилки в Податковому розрахунку. У разі отримання такого повідомлення слід надати органу ДПС письмове пояснення, в якому вказати, що відображений у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід нараховано працівнику, який помер, за період, коли він перебував у трудових відносинах із роботодавцем, указати дату смерті платника податків та фактичного одержувача суми заробітної плати.

Компенсація за невикористані дні відпусток. Із роз'яснення податківців в Єдиній базі податкових знань у підкатегорії 110.07.17 (див. на офіційному сайті ДПСУ www.sts.gov.ua) випливає, що до складу витрат підприємства компенсація за невикористані дні відпусток працівників, які були зайняті у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), уключається на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ (див. роз'яснення). Компенсація за невикористані дні відпусток, нарахована решті працівників, уключається до складу витрат за тими ж підставами, за якими до складу витрат було включено суму нарахованої їм заробітної плати (тобто на підставі пп. 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 ПКУ). Підставою для включення ЄСВ, нарахованого на суму компенсації за невикористані дні відпусток, будуть п.п. 138.10.4 і п. 143.1 ПКУ.

У Податковому обліку за формою № 1ДФ ця виплата відображається у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».

Лікарняні. Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачуються з ФТВП, до складу витрат підприємства не включаються.

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця, уключається до витрат підприємства на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ. Не буде також помилкою, на нашу думку, розподіл лікарняних за напрямами витрат. Крім того, на витрати можна віднести суму ЄСВ, нарахованого на всю суму лікарняних (п. 143.1 ПКУ).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ лікарняні відображаються з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати.

Допомога на поховання, що надається за рахунок коштів ФТВП. Сума допомоги на поховання не включається до складу витрат підприємства, оскільки повністю виплачуються за рахунок коштів ФТВП. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ ця допомога відображається з ознакою доходу «146» і у графі 2 вказується ідентифікаційний номер одержувача (родича працівника, який помер, або особи, яка фактично здійснила поховання).

Допомога на поховання, що надається за рахунок коштів роботодавця. Сума допомоги на поховання, надана за рахунок коштів роботодавця, не включається до складу витрат підприємства на підставі п.п. 139.1.1 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана частина допомоги на поховання відображається з ознакою доходу «146» та у графі 2 вказується ідентифікаційний номер одержувача (родича працівника, який помер), оподатковувана — з ознакою доходу «126» як дохід у вигляді додаткового блага.

 

Числовий приклад

Приклад. Працівник підприємства Колдун С. С. (ідентифікаційний номер — 1678548935), який обіймав посаду начальника відділу кадрів, раптово помер 5 жовтня 2012 року увечері. На підставі копії свідоцтва про смерть Колдуна С. С. виключено з облікового складу підприємства. При проведенні остаточного розрахунку працівнику нараховано:

— заробітну плату за 5 відпрацьованих днів жовтня 2012 року — 652,15 грн.;

— компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки — 2426,88 грн.

Суму заробітної плати виплачено дружині померлого, Колдун Г. П. (ідентифікаційний номер — 1758565352), яка надала копії свідоцтва про смерть Колдуна С. С. та свідоцтва про шлюб. Крім того, підприємство надало дружині померлого матеріальну допомогу на поховання в розмірі 5000 грн. Також за рахунок коштів ФТВП виплачено допомогу на поховання в розмірі 2200 грн.

Заробітна плата на підприємстві виплачується своєчасно.

Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

У бухгалтерському обліку перелічені вище операції відображаються так:

 

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Кореспондуючі рахунки
			дебет	кредит
1	2	3	4	5
1	Нараховано заробітну плату за вересень 2012 року та компенсацію за невикористану відпустку Колдуну С. С. (652,15 + 2426,88)	3079,03	92	661
2	Нараховано допомогу на поховання працівника	5000,00	949	685
3	Нараховано допомогу на поховання за рахунок коштів ФТВП	2200,00	378	685
4	Нараховано ЄСВ на суму заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (3079,03 х 37,26 %)	1147,25	92	651
5	Утримано ЄСВ із суми заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (3079,03 х 3,6 %)	110,85	661	651
6	Утримано ПДФО із суми заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки ((3079,03 - 110,85) х 15 %)	445,23	661	641/ПДФО
7	Утримано ПДФО із суми допомоги на поховання, що перевищує неоподатковувану у 2012 році суму ((5000 - 3000) х 15 %)	300,00	685	641/ПДФО
8	Перераховано ЄСВ у частині нарахувань	1147,25	651	311
9	Перераховано ЄСВ у частині утримань	110,85	651	311
10	Перераховано ПДФО (445,23 + 300)	745,23	641/ПДФО	311
11	Отримано допомогу на поховання від ФТВП	2200,00	313	378
12	Отримано до каси грошові кошти для виплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, матеріальної допомоги на поховання дружині померлого, Колдун Г. П.	7222,95	301	311
13	Отримано до каси грошові кошти для виплати допомоги на поховання дружині померлого, Колдун Г. П.	2200,00	301	313
14	Виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку дружині померлого Колдун Г. П. (3079,03 - 110,85 - 445,23)	2522,95	661	301
15	Виплачено матеріальну допомогу на поховання дружині померлого, Колдун Г. П. (5000 - 300)	4700,00	685	301
16	Виплачено допомогу на поховання дружині померлого, Колдун Г. П.	2200,00	685	301

　

Суми заробітної плати, матеріальної допомоги на поховання та допомоги на поховання з ФТВП роботодавець відобразить у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 4 квартал 2012 року так:

 

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 4 квартал 2012 року

1	2	3а		3		4а		4		5	6	7	8	9
<...>
15	1678548935	3079	03	3079	03	445	23	445	23	101	—	05.10.2012	—	—
16	1758565352	5200	00	5200	00	0	00	0	00	146	—	—	—	—
17	1758565352	2000	00	2000	00	300	00	300	00	126	—	—	—	—
<...>