Послуги від нерезидента: відображаємо у Реєстрі і декларації

ПДВ-облік послуг, отриманих від нерезидента, залежить від того, де знаходиться місце постачання цих послуг — на митній території України чи за її межами.

Місце постачання — на митній території України

У цьому випадку операція з постачання послуг нерезидентом є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. «б» п. 185.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Причому особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, у такому разі є отримувач послуг (п. 180.2 ПКУ).

Отже, саме отримувач послуг має складати податкову накладну (до речі, в одному примірнику), у нього вона й залишається (п. 208.2 ПКУ).

Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, у графі «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН:

— «300000000000» (якщо послуги придбані для госпдіяльності) чи

— «200000000000» (якщо послуги придбані для негосподарської діяльності або ж для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ).

Щодо інших реквізитів, то у рядках «Особа (платник податку) — продавець», «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця», «Номер телефону» вказуються відповідні дані продавця-нерезидента. При цьому у верхньому лівому кутку робиться відповідна помітка «Х» поряд з полем «Оригінал видається покупцю» та зазначається тип причини 14 — «Складена покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента» (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 101.19).

Проте особливість ситуації не лише в тому, що її складає покупець і складається вона в одному примірнику, а не у двох, як зазвичай. Специфіка полягає і у тому, що одна й та сама накладна є підставою, щоб вам відобразити як податкові зобов’язання, так і податковий кредит. А це означає, що вам доведеться одну і ту саму накладну заносити до Реєстру двічі — спочатку до розділу I, потім до розділу II.

Тож розглянемо, як відображається накладна у обох цих розділах.

У розділі І податкова накладна відображається у тому періоді, коли ви нараховуєте податкові зобов’язання. Якщо ви отримуєте від нерезидента послуги, місцем надання яких є митна територія України, то дата податкових зобов’язань визначається за правилами п. 187.8 ПКУ. Такою датою вважають:

— або дату списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг;

— або дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Саме на цю дату й складається податкова накладна, і саме її вносять до графи 2 розділу I Реєстру, де зазначається дата складання накладної. А у графі 3 вказується порядковий номер цієї накладної у загальному переліку складених вами накладних. У графі 4 до коду документа («ПНП» або «ПНЕ») додається також тип причини «14», з якої накладна залишилась у того, хто її складав.

Дещо особливим є порядок заповнення граф 5 і 6 розділу I. Зазвичай у цих графах ви звикли вказувати своїх покупців. Але якщо ви отримуєте послуги від нерезидента і реєструєте складену власноручно податкову накладну, ситуація буде іншою. А саме: у графах вказується відповідно найменування та ІПН покупця (у нашому випадку — отримувача послуг) (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 101.21). Тобто тут ви вказуєте найменування та ІПН вашого підприємства.

Решта граф не повинні викликати у вас жодних труднощів. У графі 7 вказуйте загальну вартість послуг, а у графах 8 і 9 — розбивайте її на обсяг постачання і суму ПДВ. Ну, а у всіх інших графах проставляйте нулі.

Тепер перейдемо до розділу ІІ. Тут ситуація дещо складніша. Для початку зауважте собі: у розділі II вашого Реєстру податкова накладна відображається у тому періоді, у якому виникло право на податковий кредит.

Правила формування податкового кредиту за такою операцією визначає абзац четвертий п. 198.2 ПКУ. Датою виникнення права на формування податкового кредиту у цьому випадку є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Таким чином, податковий кредит за операцією з придбання послуг у нерезидента на митній території України має відображатися у звітному періоді (місяці чи кварталі), наступному за тим звітним періодом (місяцем чи кварталом), у якому нараховано податкові зобов’язання. Це випливає також і з абзацу сьомого п. 1 розд. IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708 (далі — Порядок № 708). Тобто загальне правило «365 днів» (див. п. 198.6 ПКУ) для податкового кредиту у цьому випадку не діє.

Отже, з періодом, у якому операція відображається у розділі II, розібралися. Тепер перейдемо безпосередньо до заповнення Реєстру. Найбільшу неоднозначність тут викликає графа 2 розділу II, у якій відображається дата отримання накладної. Якщо з графою 3 все більш-менш зрозуміло — там відображається дата, за якою ви складали накладну, то графа 2 викликає чимало запитань.

Наприклад, раніше, у «докодексні» часи можна було посилатися на лист ДПАУ від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 («Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97). Із нього випливало, що у графі 2 «Дата отримання» старого реєстру слід було відображати дату подання декларації, у якій задекларовано податкові зобов’язання за власноруч виписаною накладною. Адже саме з цієї дати виникало право на податковий кредит. Однак, у ті докодексні часи податкова накладна за отриманими від нерезидента послугами не складалась, тому у Реєстрі в періоді отримання права на податковий кредит відображали дату подання декларації.

Вже у «кодексні» часи з’явилася іще одна версія — відображати у графі 2 дату права на податковий кредит, визначену відповідно до п. 198.2 ПКУ. До цієї версії схиляються податківці у своїх усних консультаціях. Мотивується такий підхід тим, що у графі 2 має бути вказано дату того періоду, за який складається Реєстр*. Одначе ми схиляємось до того, що дата отримання накладної має у цьому випадку збігатися з датою її складання. Тобто у графах 2 і 3 у цьому випадку буде стояти одна і та сама дата.

Чому ми так вважаємо? По-перше, тому що у графі 2 розділу II вказується фактична дата отримання накладної незалежно від того, в якому звітному періоді вона буде відображена у складі податкового кредиту (п. 2 розд. IV Порядку № 708). По-друге, податківці у своїй консультації із БЗ (підкатегорія 101.21) нічого не говорять про особливий порядок заповнення цієї графи у розділі II. Вони просто зазначають, що у цю графу переносять відповідні реквізити податкової накладної.

У графі 4 наводять номер податкової накладної (той самий, який ви раніше вносили до графи 3 розділу I Реєстру). У графі 5 знову ж таки вказується код документа («ПНП14» або «ПНЕ14»).

У графі 6 розділу II вказується найменування нерезидента. Причому разом із найменуванням обов’язково вказується його країна. У графі 7 зазначається умовний ІПН «300000000000» або «200000000000», який був раніше вказаний у податковій накладній.

Якщо ви придбали послуги у нерезидента для використання в межах господарської діяльності, у графі 8 вказуйте ту ж саму загальну вартість послуг, а у графах 9 і 10 розбивайте її на обсяг постачання і суму ПДВ. Це якщо ви використовуєте послуги в операціях, що оподатковуються за основною ставкою. Якщо в «звільнених» чи необ’єктних операціях — тоді розбивайте вартість у графах 11 і 12. Якщо ви придбали послуги не для господарської діяльності — вартість послуг розбивається у графах 13 і 14. Якщо, нарешті, ви придбали послуги і будете їх постачати за межами митної території України або ж їх місце постачання визначено за межами митної території згідно з п. 186.3 ПКУ — тоді для вас графи 15 і 16 розділу II.

У будь-якому випадку серед граф 9—16 у вас будуть заповнені лише дві, у решті ви маєте проставити нулі.

Приклад. Підприємство ТОВ «Голеон» (ІПН — 534363738393) 15.05.2014 р. перерахувало нерезиденту кошти як попередню оплату за послуги. Місце постачання — на митній території України. За цим фактом складено паперову податкову накладну № 17. Вартість послуг у національній валюті (перерахунок за курсом НБУ на дату авансу) — 9600 грн. (у тому числі ПДВ — 1600 грн.).

Відобразимо вказану операцію в розділі I Реєстру за травень і в розділі II Реєстру за червень. Відповідні фрагменти розділів I і I Реєстру наведено на
рис. 1 і 2 (див. на с. 45).

Насамкінець зауважте собі ще й таке. З нового року правила ПДВ-обліку операцій з отримання послуг від нерезидента зміняться. Зокрема, щобвідобразити податковий кредит, не обов’язково буде чекати наступного податкового періоду. Якщо ви встигнете зареєструвати складену вами податкову накладну в ЄРПН протягом 15-денного строку, то податковий кредит можна буде показати у тому ж періоді, в якому ви відобразили податкові зобов’язання (інакше, тобто якщо ПН не пройде реєстрацію, втратите його зовсім). Більше того, податковий кредит потрібно відображати тією самою датою, тобто датою складання вами податкової накладної*. Зрозуміло, що у цьому випадку у графі 2 розділу II Реєстру вам однозначно треба буде вказувати дату складання накладної. Тобто у розділі II Реєстру графи 2 і 3 міститимуть одну і ту саму дату.

Місце постачання — за межами митної території України

Така операція не є об’єктом оподаткування. Більш того, їй не місце у декларації з ПДВ, отже, нелогічно буде її відображати й у Реєстрі, особливо з огляду на те, що за такою операцією не оформляють податкову накладну (п. 201.15 ПКУ).

Так само вважають і податківці. Вони дозволяють не відображати цю операцію ані в Реєстрі, ані в декларації з ПДВ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.21). Якщо ви все таки вирішили відображати цю операцію в Реєстрі (передусім це стосується розділу ІІ)— робіть це на підставі документів бухгалтерського обліку.

<...>

Рис. 1. Фрагмент розділу I Реєстру

<...>

Рис. 2. Фрагмент розділу II Реєстру