Для початку нагадаємо загальне правило. Відповідно до нього операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «е» п. 185.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ).
* Для того, аби перевезення вважалося міжнародним, його слід оформити єдиним міжнародним перевізним документом. У випадку з автомобільним перевезенням це міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).
Тому немає жодної потреби ділити маршрут перевезення на «українську» і «неукраїнську» частини — операція розглядається цілісно, і пільга застосовується до всієї операції. Більш детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 71, с. 20.
Однак вищезазначене стосується лише тих випадків, коли перевізником є резидент. Стосовно випадків, коли перевізником є нерезидент, — маємо у тій же УПК № 610 запитання 9 і 10. Податківці однозначно заявляють: якщо перевізником є нерезидент — операція з перевезення не є об’єктом оподаткування ПДВ. Це означає, що у отримувача послуг — резидента податкові зобов’язання з ПДВ не виникають! Йому не потрібно навіть виписувати податкову накладну у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ! Ти ба, як добре!
Але! Таке правило працює лише у тому випадку, коли йдеться про постачання послуг із перевезень. Якщо ж маємо справу з експедиторськими послугами від нерезидента — тут ситуація інша. Адже якщо резидент України отримує такі послуги, то для них місцем постачання є митна територія України (п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ). І байдуже, хто надавав ці експедиторські послуги — резидент чи нерезидент! Надані вони резидентові, а отже місце постачання — на митній території України, тому отримайте об’єкт оподаткування ПДВ!
І тут вже не доводиться згадувати ані про яку нульову ставку — будьте ласкаві, нарахуйте собі ПДВ за основною ставкою і за базою, установленою п. 190.2 ПКУ. Дату виникнення податкових зобов’язань визначайте у порядку, прописаному в абзаці третьому п. 187.8 ПКУ. І не забудьте виписати податкову накладну в одному примірнику (п. 208.2 ПКУ). Вона вам знадобиться також, щоби відобразити податковий кредит.
Принагідно нагадаємо, що за послугами від нерезидентів податковий кредит поки що відображається на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду (див. абзац четвертий п. 198.2 ПКУ). З нового року податковий кредит за такими операціями можна буде відобразити на дату складання податкової накладної, тобто одночасно із зобов’язаннями. Звичайно, за умови, що ви зареєструєте таку накладну у ЄРПН.