Пошта редакції. Витрати на телефон у приватного підприємця

Витрати на телефон у приватного підприємця

Перш ніж відповісти на запитання читача, стисло нагадаємо порядок обліку доходів/витрат у підприємців-загальносистемників, а також основні правила їх обліку.

Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування у фізособи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю.

Склад витрат, які може врахувати підприємець-загальносистемник при підрахунку чистого доходу, обмежений. Сюди можна включити тільки ті платежі, які (п. 177.4 ПКУ):

1) підтверджені документально;

2) пов’язані з госпдіяльністю підприємця;

3) є витратами операційної діяльності.

Усі інші платежі підприємця не можна відняти від виручки при підрахунку чистого доходу.

Чи є витрати на оплату послуг мобільного зв’язку витратами операційної діяльності? Згідно з п. 138.1 ПКУ до витрат операційної діяльності включаються: витрати, що формують собівартість реалізованих товарів (наданих послуг/виконаних робіт), загальновиробничі витрати, адміністративні, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності.

А зазирнувши в п.п. 138.10.2 ПКУ, бачимо, що витрати на послуги зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати) записані серед адміністративних витрат.

Витрати на телефонні розмови є витратами операційної діяльності підприємця

Із тим, що витрати на телефонні переговори можуть бути враховані підприємцем-загальносистемником при визначенні об’єкта оподаткування, згодні і податківці (див. консультацію в підкатегорії 104.05 БЗ). Проте вони звертають увагу на те, що зв’язок «телефонних» витрат із госпдіяльністю підприємця-загальносистемника має бути обов’язково підтверджений документально.

На підтвердження витрат на переговори, здійснені з мобільного телефону, податківці радять підприємцю мати такі документи:

— договори на підключення, інші угоди, рахунки-фактури;

— деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів та часу їх розмов;

— журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток;

— щомісячні письмові звіти про здійснені переговори. Детальніше про те, як довести госпспрямованість витрат на телефонні переговори, див. на  с. 8 цього номера.

Висновок: підприємець-загальносистемник може включити до складу своїх витрат вартість телефонних переговорів, якщо вони пов’язані з його господарською діяльністю і підтверджені відповідними первинними документами. Якщо підтвердних документів не буде, навряд чи податківці залишать у числі витрат вартість мобільних переговорів.

Наталія Дзюба, податковий експерт