До суду за компенсацією

Обов’язок роботодавця виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток (далі — компенсація за відпустку) передбачено ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки. Отже, відносини, що виникають між працівником та роботодавцем у питанні виплати такої компенсації, належать до сфери дії трудових відносин.

Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником та роботодавцем, регулює глава XV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП. Трудовий спір можуть розглядати (ст. 221 КЗпП):

— комісія з трудових спорів;

— районний, районний у місті, міський або міськрайонний суди.

Працівник має право звернутися до зазначених інстанцій із заявою про вирішення виниклого трудового спору в тримісячний строк від дня, коли він дізнався або мав дізнатися про порушення свого права (ст. 225 і частина перша ст. 233 КЗпП). А от при порушенні законодавства про оплату праці, тобто у спорах про виплату належної заробітної плати строки звернення працівника до комісії з трудових спорів або до суду не обмежені (ст. 225 і частина друга ст. 233 КЗпП).

Чи вважають суди компенсацію за відпустку зарплатою? Так! На думку Конституційного Суду України, під заробітною платою судам слід розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, передбачених для найманих працівників (див. рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013, справа № 1-13/2013 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 86). І компенсація за невикористані дні відпустки входить до їх числа.