Однією з підстав розірвання трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство (див. п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Проте, як документально має бути оформлене таке переведення, чинним законодавством не визначено. Допомогти в цьому питанні взялося Мінсоцполітики (див. лист від 20.09.2013 р. № 807/13/155-13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 100, с. 13). Наведемо порядок переведення працівника на інше підприємство з урахуванням роз’яснень цього відомства і практики, що склалася.
Розірванню трудового договору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП передують переговори керівників підприємств, причетних до переведення, а саме керівника підприємства, з якого звільняється працівник, і керівника підприємства, на яке працівник переводиться. Результатом таких переговорів є обмін листами.
Залежно від того, хто є ініціатором переведення працівника, можливі два варіанти розвитку подій.
1. Ініціатором переведення є керівник підприємства, з якого планується звільнення працівника. У цьому випадку такий керівник пише лист-запит потенційному роботодавцю з проханням прийняти працівника на роботу в порядку переведення, а той, у свою чергу, відповідає письмово або згодою, або відмовою від такого переведення.
2. Ініціатором переведення є керівник підприємства, на яке планується переведення працівника. У цьому випадку потенційний роботодавець пише лист-клопотання на ім’я керівника підприємства, на якому зараз працює працівник, і останній відповідає письмово або згодою, або відмовою від такого переведення.
Важливо! Законодавством не встановлено порядок переведення працівника з одного підприємства на інше. Тому майбутньому роботодавцю необхідно письмово обумовити строк, протягом якого буде дійсним зобов’язання із прийняття цього працівника на роботу в порядку переведення. Якщо ж цей строк обмежено не буде, то можливе виникнення трудових спорів з приводу застосування вимог ч. 5 ст. 24 КЗпП. Нагадаємо, що згідно зі згаданою нормою законодавства особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за угодою між керівниками підприємств, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Якщо працівник згоден на переведення, він повинен подати нинішньому роботодавцю заяву про звільнення у зв’язку з переведенням на інше підприємство
Після цього видають наказ про звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП.
У день звільнення роботодавець видає працівнику копію наказу про звільнення (на вимогу працівника), трудову книжку та здійснює з ним остаточний розрахунок. У трудовій книжці працівника робить запис «Звільнений у зв’язку з переведенням на роботу на (вказуєте підприємство), п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
Дата розірвання трудового договору на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП встановлюється за домовленістю між працівником та нинішнім роботодавцем у межах строку, протягом якого діє зобов’язання щодо його прийняття на нове місце роботи в порядку переведення. При цьому новий роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір із працівником, працевлаштованим у порядку переведення, з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи (якщо інша дата не передбачена домовленістю сторін). На це вказує п. 6 постанови № 9.
Зауважимо, що перевагою звільнення на цій підставі є можливість збереження відпустки, не використаної на попередньому місці роботи. Таку можливість прямо передбачено ч. 2 ст. 81 КЗпП. Відповідно до неї, якщо переведений працівник повністю або частково не використав щорічну основну та додаткову відпустки і не отримав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на ці відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.