14.04.2015

Понижуючий коефіцієнт для ЄСВ: уточнюємо умови застосування

На практиці у роботодавців, які бажають скоротити витрати на ЄСВ за допомогою понижуючого коефіцієнта, виникає низка запитань. Значна їх частина стосується визначення показників, які розраховуються, щоб зрозуміти, виконані необхідні умови чи ні. З проханням пролити світло на неясні моменти ми звернулися до фахівця ДФСУ.

Претенденти на скорочення витрат з ЄСВ

Правом на застосування понижуючого коефіцієнта можуть скористатися такі роботодавці:

1) юридичні особи, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

2) фізичні особи — підприємці;

3) фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і звичайні фізособи, які використовують працю інших фізосіб на умовах трудового договору/контракту.

Зауважте, що скористатися правом на понижуючий коефіцієнт можуть роботодавці, які були створені або розпочали фінансово-господарську діяльність у 2014 році. Підприємства, створені у 2015 році, а також фізособи, які розпочали свою підприємницьку діяльність з використанням праці найманих працівників у 2015 році, не зможуть зменшити витрати на ЄСВ за допомогою коефіцієнта.

Не мають права на застосування понижуючого коефіцієнта:

— військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення (ставка 34,7 %);

— підприємства, установи, організації при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні інвалідів (ставка 8,41 %);

— підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів УТОГ і УTOC (ставка 5,3 %);

— підприємства та організації громадських організацій інвалідів (ставка 5,5 %);

— усі роботодавці при утриманні ЄСВ (ставки 3,6 %, 6,1 %, 2,6 %, 2 %, 2,85 %).

Табл. Умови застосування понижуючого коефіцієнта

№ з/п

Умови

Порядок розрахунку показників*

1

2

3

1

БН(зо) перевищує на 20 % і більше СМБН(зо)2014де БН(зо) — база нарахування ЄСВ з розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці; СМБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік з розрахунку на одну застраховану особу

БН(зо)= БН : К(зо),
де БН — це загальна сума зарплати, винагород за ЦПД за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітному місяці, зменшена на суму зарплати, лікарняних, декретних інвалідів, які працюють у юросіб;
К(зо) — кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у звітному місяці, за вирахуванням інвалідів, які працюють у юросіб.
СМБН(зо)2014 = БН2014 : К(зм)2014 : СМК(зо)2014,
де БН2014 — це загальна сума зарплати, винагород за ЦПД за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітних місяцях 2014 року, зменшена на суму зарплати, лікарняних, декретних інвалідів, які працюють у юросіб.
БН2014 визначають згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року: ряд. 2 - ряд. 2.1.4 - ряд. 2.3.2 - ряд. 2.4.2;
К(зм)2014 — кількість звітних місяців у 2014 році; СМК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік. СМК(зо)2014 = К(зо)2014 : К(зм)2014,
де К(зо)2014 — кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати в кожному звітному місяці 2014 року, за вирахуванням інвалідів, які працюють у юросіб. К(зо)2014 визначайте згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року як суму показників реквізиту «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати» заголовної частини таблиці 1 за вирахуванням інвалідів, які працюють у юросіб.
СМК(зо)2014 округляємо до цілого числа

2

Після застосування коефіцієнта СП(зо)м не менше СМП(зо)2014, де СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці, СМП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік

СМП(зо)2014 = ЄСВ2014 : К(зм)2014 : СМК(зо)2014, де ЄСВ2014 — загальна сума ЄСВ, нарахованого за 2014 рік, крім ЄСВ, нарахованого за ставками 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %. ЄСВ2014 визначають згідно зі звітами за формою № Д4 за всі звітні місяці 2014 року: ряд. 3 - ряд. 3.1.4 - ряд. 3.3.2 - ряд. 3.4.2;
СП(зо)м = ЄСВ(зм) : К(зо), де ЄСВ(зм) — сума ЄСВ, нарахованого у звітному місяці, крім ЄСВ, нарахованого за ставками 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %

3**

К(зо) не перевищує 200 % СМК(зо)2014

* У розрахунок необхідних показників не беруть інвалідів і нараховані їм виплати тільки роботодавці-юрособи.
** Увага! Цієї умови мають право не дотримуватися
роботодавці — самозайняті особи і фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

 

Як бачимо з таблиці, усі показники, необхідні для того, щоб визначити право на понижуючий коефіцієнт, розраховуються без урахування працівників-інвалідів і нарахованих їм виплат. Це пояснюється тим, що до ставки ЄСВ у розмірі 8,41 %, за якою нараховують внесок на зарплату, лікарняні та декретні інвалідів, які працюють у юр- осіб, застосувати понижуючий коефіцієнт не можна.

Важливо! Фізособи-підприємці на виплати працівників-інвалідів нараховують ЄСВ за ставкою згідно з класом профризику виробництва. Тому при визначенні права на коефіцієнт до розрахунку необхідних показників вони приймають і кількість працівників-інвалідів, і нараховані їм виплати.

Розрахунок коефіцієнта

Якщо виконуються одночасно всі умови, то коефіцієнт (К) розраховуйте за формулою:

К = СМБН(зо) 2014 : БН(зо).

Якщо розрахункова величина менше або дорівнює 0,4, то К = 0,4, якщо розрахункова величина перевищила 0,4, то К = розрахунковій величині. Розмір коефіцієнта і розмір ЄСВ (ставка ЄСВ х К) округляйте до трьох знаків після коми.

Увага! Якщо виконуються умови 1 і 3, але не виконується умова 2, то розмір ставки ЄСВ з урахуванням коефіцієнта (Рєсв) розраховуйте за формулою:

Рєсв = СМП(зо)2014 : БН(зо) х 100*.

* На наш погляд, застосовувати понижуючий коефіцієнт, якщо не виконується одна з необхідних умов, ризиковано. Рекомендуємо з цього питання отримати індивідуальну податкову консультацію у своїй ДПІ. Більш того, запропонована формула підійде тільки страхувальникам, які у 2014 році та в звітному місяці 2015 року застосовували одну й ту саму ставку ЄСВ. — Прим. ред.

Роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні і основних працівників, і сумісників. На лікарняні для зарплати і декретні інвалідів роботодавці-юрособи нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % без застосування коефіцієнта.

Розмір понижуючого коефіцієнта необхідно визначати щомісячно. При цьому незмінними залишатимуться тільки показники за 2014 рік, показники звітного місяця можуть змінюватися, за рахунок чого коефіцієнт коливатиметься.

Приклад 1. У квітні 2015 року підприємство підвищує зарплату працівників на 30 %. У результаті загальна база нарахування ЄСВ за квітень 2015 року дорівнює 36000 грн. (у тому числі зар- плата працівника-інваліда — 2000 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ без урахування коефіцієнта — 12836,60 грн. (у тому числі на зарплату інваліда — 168,20 грн.). Кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у квітні, — 11 (у тому числі 1 інвалід). Використовуючи дані Звітів з ЄСВ за 12 звітних місяців 2014 року, роботодавець визначив, що загальна база нарахування ЄСВ за 2014 рік становить 332300 грн. (у тому числі виплати інваліду — 18300 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ — 118373,03 грн. (у тому числі на виплати інваліду — 1539,03 грн.), загальна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у 2014 році, — 132 (у тому числі інваліди — 12).

Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 % (умовно).

Визначимо необхідні показники:

СМК(зо)2014 = (132 ос. - 12 ос.) : 12 міс. = 10 ос.

СМБН(зо)2014 = (332300 грн. - 18300 грн.) : 12 міс. : 10 ос. = 2616,67 грн.

БН(зо)= (36000 грн. - 2000 грн.) : 10 ос. = 3400 грн.

Перевіримо, чи виконується умова 1: (3400 грн. : 2616,67 грн.) х 100 - 100 = 29,94 %.

Як бачимо, БН(зо) перевищує СМБН(зо)2014 більш, ніж на 20 %, кількість застрахованих осіб не змінилася. Тобто умови № 1 і 3 виконали, переходимо до розрахунку коефіцієнта.

Розрахуємо коефіцієнт: 2616,67 грн. : 3400 грн. = 0,770.

Далі визначаємо СП(зо)м у квітні і порівнюємо його із СМП(зо) 2014, щоб переконатися, чи виконано умову № 2 (див. табл. на с. 43).

СМП(зо)2014 = (118373,03 грн. - 1539,03 грн.) : 12 міс. : 10 ос. = 973,62 грн.

СП(зо)м = ((12836,60 грн. - 168,20 грн.) х 0,770) : 10 = 975,47 грн.

Отже, СП(зо)м за квітень 2015 року перевищує СМП(зо)2014. Таким чином, підприємство може застосовувати понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,770, тобто:

— при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівників (крім інваліда) — розмір ЄСВ становитиме 28,690 % (37,26 % х 0,770);

— при нарахуванні ЄСВ на лікарняні та декретні — розмір ЄСВ становитиме 25,564 % (33,2 % х 0,770);

— при нарахуванні ЄСВ на винагороди ЦПД за роботи/послуги — розмір ЄСВ становитиме 26,719 % (34,7 % х 0,770).

Приклад 2. Припустимо, що після розрахунку необхідних для застосування коефіцієнта показників підприємство отримало такі результати: СМБН(зо)2014 — 3200 грн., БН(зо) — 3916,67 грн., СМП(зо)2014 — 1192,32 грн. Сума ЄСВ на одну застраховану особу без урахування коефіцієнта — 1459,35 грн. Умову № 3 виконано.

Умова № 1 виконується, оскільки БН(зо) перевищила СМБН(зо)2014 на 22,4 % ((3916,67 грн. : 3200 грн.) х 100 - 100).

Обчислимо коефіцієнт: 3200 грн. : 3916,67 грн. = 0,817.

Тепер визначимо СП(зо)м: 1459,35 грн. х 0,817 = 1192,29 грн.

Як бачимо, умова № 2 не виконується, тому розмір ЄСВ у квітні з урахуванням коефіцієнта дорівнюватиме: 1192,32 грн. : 3916,67 грн. х 100 = 30,442 %.

Пам’ятайте: роботодавець, який застосував коефіцієнт, але не оплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право в майбутньому застосовувати його до повної сплати такої недоїмки (заборгованості). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому було сплачено недоїмку.