Додаткове благо включається до загального оподатковуваного доходу фізособи (п.п. 164.2.17 ПКУ). Отже, у разі надання додаткового блага платнику податків обов’язково утримуйте ВЗ незалежно від того, є отримувач працівником підприємства чи ні.
Зауважте: додаткове благо, як правило, надається в негрошовій формі. У цьому випадку, щоб розрахувати суму нарахованого («грязного») доходу, необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ). Оскільки для ВЗ об’єкт обкладення фактично аналогічний об’єкту обкладення ПДФО, то визначена таким чином сума доходу буде й об’єктом обкладення ВЗ. Зауважимо, що саме така сума відобразиться в бухгалтерському обліку.
Що цікаво: порядок сплати ПДФО та ВЗ аналогічний. Отже, податковий агент, який нараховує (надає, виплачує) оподатковуваний дохід, зобов’язаний утримувати ВЗ із суми такого доходу за його рахунок. При цьому податківці виступають рішуче проти застосування спеціального коефіцієнта для ВЗ. У результаті виходить, що фактично збір нема з чого утримати. Нічого не залишається, крім як попросити отримувача додаткового блага внести ВЗ до каси підприємства. На такий варіант згодні контролери. Ми вважаємо його не цілком вдалим, але нехай так, аніж зовсім ніяк.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображайте суму додаткового блага з ознакою доходу «126». Якщо додаткове благо надане в негрошовій формі, то до граф 3а і 3 має потрапити сума доходу з урахуванням «натурального» коефіцієнта.