Після державної реєстрації ФОП автоматично стає на облік у ДПІ за основним місцем обліку (проживання) (п. 63.3 ПКУ). Водночас у деяких випадках платникам податків, які ведуть діяльність на території іншого району чи міста, потрібно стати на облік за неосновним місцем. ФОП це необхідно, якщо на території іншої ДПІ в них з’являються обов’язки зі сплати якихось податків (зборів) і подання за ними звітності (п. 7.1 Порядку № 1588).
У нашому ж випадку жодними об’єктами у вигляді придбаного в іншому місті або отриманого в користування майна ФОП не обзавівся. Отже, нових об’єктів оподаткування та обов’язків зі сплати податків у нього не виникне. Тобто форму № 20-ОПП подавати не потрібно, оскільки нема про що повідомляти податківців. Виплата доходів новим працівникам — не підстава надавати її.
ПДФО перераховується ФОП до відповідного місцевого бюджету за місцем його реєстрації в контролюючих органах (основним місцем обліку) (абз. «а» п.п. 168.4.5 ПКУ). Форму № 1ДФ також подають до податкового органу за місцем податкової адреси. При сплаті ВЗ податкові агенти керуються тими самими правилами, що і для ПДФО. ЄСВ сплачується також за місцем основного обліку, незалежно від того, де здійснює діяльність підприємець і прописані його працівники. Те ж саме стосується і звітності.
Таким чином, ставати за неосновним місцем обліку в ДПІ в іншому місті в нашому випадку підприємцю не потрібно.