Почнемо з того, хто ж з платників ПДВ і як може отримати статус квартального платника.
Хто може застосовувати квартальний звітний період?
За загальним правилом, установленим п. 202.1 ПКУ, звітним (податковим) періодом для цілей ПДВ є один календарний місяць.
Але для певних категорій ПДВ-платників (вони зазначені в п. 202.2 ПКУ) такий період дорівнює календарному кварталу. Ідеться ось про кого (див. рисунок):
* До внесення змін до ПКУ Законом № 71 застосовувати ставку податку на прибуток у розмірі 0 % підприємствам дозволяв п. 154.6 ПКУ. З 1 січня 2015 року таку пільгову «нульову» умову встановлює п. 16 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.
** Платники єдиного податку, які до 1 січня 2015 року входили до груп 3, 4, 5 і 6, тепер об’єднані у групу 3 зі ставками: 2 % (плюс ПДВ) і 4 % (без ПДВ). Тобто нова група 3 є правонаступницею старих груп 3, 4, 5 і 6.
Зауважимо, що новозареєстрований платник ПДВ може бути тільки місячним платником.
Щоб стати квартальником, він має подати заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період року. У її прикінцевій частині потрібно проставити відмітку про подання заяви.
У 2014 році ви вже були квартальним платником ПДВ і хочете зберегти це «звання» і в 2015 році? Тоді не розслабляйтеся. Щоб і надалі працювати «на кварталі», вам потрібно подати зазначену заяву і на 2015 рік на загальних умовах. Якщо цього не зробити, то із січня цього року декларацію доведеться подавати щомісячно.
Зауважимо, що з 1 грудня 2014 року діє оновлена декларація з ПДВ, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966 (ср. ).
Водночас ПДВ-декларацію за IV квартал 2014 року податківці поки планують приймати ще за старою формою, затвердженою наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678. Про це вони повідомили платників у своєму відомчому виданні «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 43, с. 10.
Отже, заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду платники, які у 2014 році звітували з ПДВ щомісячно, мають подати разом з грудневою декларацією за новою формою з Порядку № 966. Ну а квартальникам разом з декларацією за IV квартал 2014 року потрібно подати таку заяву за старою формою з Порядку № 678. У будь-якому випадку наразі ситуація саме така.
Квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року
Про це свідчить п. 3 розд. II Порядку № 678 і п. 3 розд. II Порядку № 966.
Тобто подайте заяву про перехід «на квартал» разом з ПДВ-декларацією за останній звітний (податковий) період 2014 року — і ви автоматично станете квартальником з 1 січня 2015 року. Проте майте на увазі: пільга у вигляді нульової ставки податку на прибуток діє тільки до 1 січня 2016 року. Отже, для роботи у зв’язці «нульовик» — «ПДВ-квартальник» 2015 рік у таких суб’єктів господарювання — останній.
Строк подання квартальної декларації з ПДВ — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ, п. 5 розд. II Порядку № 678, п. 5 розд. II Порядку № 966).
Сума податкового зобов’язання, визначеного у квартальній ПДВ-декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її подання (п. 203.2 ПКУ).
До речі, може статися так, що платник вимушений буде піти з квартального на місячний податковий період, причому не чекаючи закінчення року. Зробити це доведеться самостійно, якщо такий платник (п. 4 розд. II Порядку № 966):
— втратить право на застосування нульової ставки податку на прибуток. У такому разі залишити лави квартальників доведеться з місяця, на який припало порушення умови перебування на пільговому податково-прибутковому режимі;
— перейде з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Змінити статус квартальника на місячника треба буде починаючи з першого місяця роботи на загальній системі.
Як ви розумієте, в обох описаних випадках за той звітний період, в якому сталося порушення «нульового» режиму або відбувся перехід з єдиного податку на загальну систему, платнику треба буде подати вже місячну декларацію з ПДВ. Про перехід з квартального на місячний податковий період він проінформує контролерів за допомогою відмітки у прикінцевій частині такої місячної декларації.
Що квартальник зазначає у графі 2 додатка Д2 до ПДВ-декларації?
Усі платники, в яких у загальній декларації з ПДВ (0110) заповнено ряд. 22, разом з такою декларацією подають додаток Д2. Ця доля не омине й тих, хто згідно з п. 200.5 ПКУ не має права на бюджетне відшкодування.
У графі 2 «звітний (податковий) період, у якому виникла сума» цього додатка платник ПДВ зазначає звітний період (періоди), в якому було сформовано залишок від’ємного значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Цей показник записують у форматі «ММ.РРРР», де ММ — місяць, РРРР — рік.
Із місячним платником тут усе зрозуміло — у нього звітний період якраз дорівнює місяцю.
От місяць він до графи 2 і заносить
Наприклад, грудень 2014 року — «12.2014», січень 2015 року — «01.2015».
I квартал 2015 року — «03.2015». Такий принцип заповнення цієї графи пропонує квартальникам електронна версія ПДВ-декларації у програмному забезпеченні податківців OPZ (див. виноску 1 до графи 2).
Що квартальник зазначає у графі 3 додатка Д5 до ПДВ-декларації?
Додаток Д5 до декларації з ПДВ призначено для розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів. У ньому платники розшифровують:
— показники рядків 1, 2.2, 5, 10, 11, 14 і 15 декларації за формою, затвердженою наказом № 678;
— показники рядків 1, 10, 14.1 і 15 декларації за формою, затвердженою наказом № 966.
Заглянемо у цей додаток. У його розділі I «Податкові зобов’язання» є графа 3 «Період складання податкових накладних», а в розділі II «Податковий кредит» графа 3 «Період виписки податкових накладних інших документів».
У цих графах платники ПДВ — квартальники зазначають місяць (а не квартал!) і рік виписки податкових накладних/інших розрахункових документів
Запис має бути такий: наприклад, «11.2014» (у декларації за IV квартал 2014 року) або, наприклад, «02.2015» (у декларації за I квартал 2015 року).
У загальному випадку у графі 3 ви зазначаєте місяці того періоду, за який подаєте декларацію. Адже податкові зобов’язання продавця і податковий кредит покупця зазвичай формуються за першою подією. Винятки з цього правила пов’язані із застосуванням касового методу і запізненням податкової накладної.
Зрозуміло, що в рядках «Усього за звітний період» обох розділів додатка Д5 платник відображає дані всього за відповідний квартал.
Що у квартальника з Реєстром виданих та отриманих податкових накладних?
Усі платники ПДВ, у тому числі й квартальники, згідно з передноворічною редакцією п. 201.15 ПКУ зобов’язані востаннє подати контролюючому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) в електронному вигляді за грудень 2014 року. Зробити це потрібно не пізніше 20 січня 2015 року.
При поданні такого Реєстру квартальники рядок 01 «Подається до декларації з ПДВ» не заповнюють, а в рядку 03 «Звітний податковий період» зазначають відповідний звітний період — квартал і ставлять позначку «Х» у полі «ознака квартального звітування» (п. 3 розд. II Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 958.).
Несвоєчасне подання Реєстру квартальником загрожує для нього штрафними санкціями, установленими п. 120.1 ПКУ. Їх розмір становить 170 грн.
А ось з 1 січня 2015 року для платників ПДВ настали великі ПДВ-зміни. Їх у ПКУ остаточно закріпив Закон № 71. Ви, звичайно, про це вже знаєте.
Зокрема, з цієї дати зникла вимога про обов’язкове відображення в Реєстрі податкової накладної
Та й сам Реєстр у раніше діючій формі зійшов у небуття. Платникам уже не потрібно вести його та подавати до контролюючого органу.
Натомість згідно з п. 201.111 ПКУ платники повинні вести реєстр документів — замінників податкової накладної. У ньому знайдуть місце тільки касові чеки, транспортні квитки, готельні рахунки, в окремих випадках бухгалтерські довідки, складені відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Причому копії записів у цьому реєстрі подавати контролерам у складі ПДВ-звітності не потрібно! Принаймні, саме такий висновок випливає з остаточної редакції п. 201.111 ПКУ. Чудовий подарунок!
Тобто квартальники, як і місячні платники ПДВ, тепер можуть зітхнути з полегшенням.
Відвантаження/повернення товару, отримання/повернення передоплати: чи вигідно це квартальнику?
У ситуації, коли в ПДВ-декларації сума податкових зобов’язань істотно перевищує суму податкового кредиту, дуже хочеться законним способом зменшити податковий вантаж. Це завжди малоособливе значення для місячних ПДВ-платників. Адже їм часу на те, щоб надбати податковий кредит виділено менше, ніж квартальникам.
Можливо, ви як квартальний платник інколи допомагали своїм друзям-місячникам із формуванням податкового кредиту, використовуючи схему відвантаження/повернення товару або отримання/повернення передоплати. Це виглядало, наприклад, так.
Ситуація. За прогнозами підприємства — місячного платника ПДВ, за жовтень 2014 року сума податкових зобов’язань з ПДВ повинна була перевищити суму податкового кредиту на 100000 грн.
Щоб мінімізувати суму ПДВ, яку після подання жовтневої декларації довелося б сплатити до бюджету, платник знайшов вихід. За домовленістю з постачальником-квартальником він у жовтні 2014 року придбав у того товар на суму 600000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 100000 грн.) за умови, що поверне його у грудні 2014 року.
Сказано — зроблено: у грудні товар повернено продавцю.
У результаті такої операції покупець — місячний платник ПДВ на підставі отриманої від постачальника податкової накладної включив суму 100000 грн. до свого податкового кредиту, відобразив її в декларації з ПДВ за жовтень 2014 року і нічого не сплачував до бюджету, оскільки в рядку 25 декларації в нього фігурував прочерк.
Після повернення товару у грудні 2014 року місячник, керуючись п. 192.1 ПКУ, на підставі отриманого від продавця розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної безболісно може відкоригувати раніше відображений податковий кредит.
Вигода для покупця тут очевидна — він вільно і абсолютно законно зміг користуватися податковим кредитом цілих два місяці.
А що у продавця? У нього були мир , тиша та Божа благодать. Дивіться самі. У звичайних («безповоротних») умовах податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з відвантаженням товару він як квартальний платник повинен був би відобразити у ПДВ-декларації аж за підсумками IV кварталу 2014 року. Але у грудні 2014 року (тобто в тому самому звітному періоді) раніше відвантажений товар йому повернули. Завдяки «квартальній» формі ПДВ-зобов’язання за такою операцією фактично вийшли в постачальника на «0» і в результаті сплачувати до бюджету ПДВ, звичайно, йому не потрібно. Краса! ☺
До речі, за такою самою схемою в ПДВ-обліку сторони діяли, коли домовлялися про перерахування/повернення передоплати.
Що ж тепер? Тепер виступати рятівником для контрагента квартальнику складніше. Чому? Тому що з 1 лютого 2015 року настає ера електронного адміністрування ПДВ. Це означає, що
усі складені податкові накладні та розрахунки коригування незалежно від суми платники ПДВ повинні реєструвати в ЄРПН
Строк для цього стандартний — 15 календарних днів після дати операції.
Звичайно, що реєстрація продавцем податкової накладної в ЄРПН означає виникнення в нього податкових зобов’язань з ПДВ. Якщо цю вимогу проігнорувати і не зареєструвати цей важливий документ в ЄРПН, він не дасть покупцю права на податковий кредит (п. 198.6 ПКУ). Не допоможе йому в цій справі навіть скарга (Д8) — її «податковокредитний» статус з нового року безповоротно втрачений. Бо без наявності відповідної суми на ПДВ-спецрахунку зареєструвати податкову накладну не вдасться.
Але, на щастя, до 01.07.2015 р. така система працюватиме в тестовому режимі — без обов’язкового фінансового забезпечення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, і без штрафних санкцій за прострочення її реєстрації в ЄРПН або нереєстрацію.
Тому ви як квартальник поки що можете надати послугу своїм друзям з формування податкового кредиту без будь-яких фінансових втрат. Переконайтеся самі: віртуальні податкові зобов’язання, які у вас виникнуть при реєстрації податкової накладної в ЄРПН після відвантаження товару, вам абсолютно не нашкодять. Адже наприкінці кварталу при поверненні товару ви все одно нівелюєте їх за допомогою розрахунку коригування. У результаті у ПДВ-декларації за такою операцією ви вийдете на «0» і нічого не сплачуватимете до бюджету.
Проте з 1 липня 2015 року податковокредитна шпаринка для спритних місячників уже точно закриється — видавати податкові накладні на свій розсуд на будь-які суми, як раніше, продавцю-квартальнику буде зовсім невигідно. Тоді йому треба буде думати вже не про благо ближнього, а перш за все про власну кишеню.
Утім, нехай у вас на всіх рахунках, у тому числі й на ПДВ-спецрахунку, грошей буде завжди вдосталь! Від цього, думаємо, у виграші будуть усі — і самі суб’єкти підприємництва, і держава в цілому. ☺
висновки
-
Щоб стати квартальником, потрібно подати заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період року.
Квартальний платник у графі 2 додатка Д2 до ПДВ-декларації зазначає останній місяць кварталу.
-
Із повним запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ видавати податкові накладні на свій розсуд на будь-які суми, як раніше, продавцю буде невигідно. Тому податковокредитна лазівка для місячника закриється.
Документи статті
-
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.
Порядок № 678 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678.
- Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966.