Дійсно, зареєструвати «зменшуючий» РК (до ПН, складених з 1 лютого 2015 року) повинен покупець. Це передбачено п. 22 Порядку № 957 і п. 16 Порядку № 569. Причому:
— навіть якщо покупець, скажімо, не зареєструє РК в ЄРПН, він усе одно має відкоригувати (зменшити) ПК звітного періоду ( п. 17 Порядку № 569). Отже, відсутність факту реєстрації не впливає в покупця на ПК-коригування, тоді як:
— продавець зможе відкоригувати (зменшити) ПЗ тільки після (!) реєстрації покупцем РК ( п. 16 Порядку № 569). Тобто для нього вкрай важливим є факт реєстрації «зменшуючого» РК покупцем.
Урахуйте! При від’ємному ліміті реєстрації не вдасться зареєструвати «зменшуючий» РК. Програмне забезпечення його просто не пропустить. І не важливо, що сума ПДВ у РК виявилася від’ємною. Адже «зменшуючий» РК — «навиворіт» ті ж ПЗ. Тому для його реєстрації важливо, щоб ліміт був достатнім, що, загалом, логічно. Отже, зареєструвати РК вийде після того, як ліміт переросте у «плюс» (скажімо, за рахунок «вхідних» ПН або поповнень спецрахунка) і покриє ПДВ-коригування.
І пам’ятайте! Після реєстрації «зменшуючого» РК покупцем і у продавця, і у покупця дані цього РК урахуються при підрахунку ліміту реєстрації у формулі з п. 2001.3 ПКУ ( п. 19 Порядку № 569). Адже її складові (∑НаклВид— у продавця і ∑НаклОтр — у покупця) формуються з урахуванням (!) зареєстрованих РК ( п. 2001.3 ПКУ, п. 9 Порядку № 569). Отже, реєстрація РК позначиться на формулі.