Раніше при купівлі «подвійних»* товарів, послуг, необоротних активів ПК відображався тільки в тій частині, що відповідала частці їх використання в оподатковуваних операціях (ЧВ). Решта суми ПДВ прямувала до витрат чи первісної вартості.
* Призначених для використання одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.
З 01.07.2015 р. правила розподілу ПДВ змінилися з точністю до навпаки. Тепер до складу ПК потрібно включати всю «вхідну» суму ПДВ за «подвійними» придбаннями. А щоб прибрати зайве (!), платник зобов’язаний нарахувати ПЗ, скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН на частину ПДВ, що відповідає частині використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях ( п. 199.1 ПКУ).
Для нарахування ПЗ користуємося все тією ж ЧВ, розрахованою на поточний рік і зазначеною в ряд. 1 або 2 таблиці 1 додатка Д7, але (!) беремо її протилежність — неоподатковувану частку (100 % - ЧВ).
Що стосується ПН, то вона має бути складена не пізніше останнього числа місяця, в якому отримувалися «подвійні» активи ( п. 198.5 ПКУ). Для цього, вважаємо, можна скласти одну «узагальнену» ПН (одразу на всі «подвійні» купівлі періоду). Тим більше такий порядок передбачається і в законопроекті № 2173а.
Зазначте в ній тип причини «08» (для необ’єктних операцій) або «09» (для звільнених/пільгових операцій). У заголовній частині поставте ІПН покупця «400000000000», в інших рядках покупця — свої дані ( п. 12 Порядку № 957). У гр. 3 табличної частини доведеться навести номенклатуру «подвійних» товарів /послуг. У гр. 6 наведіть кількість в частині неоподатковуваної ЧВ. Ціну у гр. 7 вкажіть ту ж саму. Хоча хтозна, може, податківці з часом запропонують спрощений варіант заповнення «номенклатурної» графи, а також гр. 6 і 7.